Сторінка
3
Описовий метод як один із найдревніших при вивченні будь-яких економічних чи фінансових явищ.
Використана також і описова статистика як набір числових даних, що характеризують ту чи іншу ситуацію.
В даній дипломні роботі застосовані економетричні методи – статистичний аналіз економічних даних.
Розгорнутий економічний і статистичний аналіз неможливий без використання історичного і логічного методів, які також застосовані в дипломній роботі.
Важливим засобом вивчення економічних явищ я процесів є моделювання. Модель – це спрощене відображення економічної дійсності за допомогою рівнянь і графіків. В роботі використані словесні моделі (описання суті системи взаємозв'язаними словами, тобто поняттями, категоріями, гіпотезами) та табличні і графічні моделі. Саме графічні моделі економічних явищ дозволяють наочно показати, що відбувається у “чорному ящику” математичних моделей [18].
В роботі використаний і такий метод, як прогнозування – наукове передбачення зміни економічних явищ у найближчій і більш віддаленій перспективі.
Таким чином, в дипломній роботі застосований достатньо обширний арсенал методів, який дозволив пізнати особливості становлення та стабілізації національної валюти і її ролі в розвитку національного господарського комплексу.
1.3. Роль грошово-валютного регулювання у становленні та
стабілізації національної валюти у період незалежності
Незабаром Україна відсвяткує 10-у річницю своєї незалежності. За цей період вона зуміла ввести національну валюту і добитися її стабілізації. Проаналізуємо, яку роль відіграли грошово-кредитна та грошово-емісійна політика і політика валютного регулювання у становленні і стабілізації національної валюти у період незалежності.
Грошово-кредитна політика.
Грошово-кредитна політика, починаючи з жовтня 1994 р., була спрямована на створення умов для фінансової стабілізації в Україні, впровадження і закріплення національної грошової одиниці та підтримку макроекономічної стабілізації через зниження інфляції до керованого рівня. Її реалізація створила певні умови стабілізації виробництва, інвестиційної діяльності, життєвого рівня населення.
Позитивними зрушеннями були такі:
Забезпечення стабільності національної валюти:
— проведення цілеспрямованої монетарної політики, зорієнтованої на макроекономічну стабілізацію економіки, що сприяло подальшому зниженню темпів інфляції;
— досягнення стабілізації офіційного курсу національної валюти до іноземних валют;
— збільшення обсягів та удосконалення структури офіційних валютних резервів для підтримання курсу гривні до іноземних валют;
— зупинення, починаючи з 1994 р., емісії платіжних засобів комерційними банками.
Регулювання грошового обігу:
— зростання платіжних засобів та підвищення рівня монетизації економіки;
— повне і безперебійне забезпечення економіки грошовою готівкою;
— впровадження автоматизованих систем обробки готівки;
— введення в дію в 1994 р. виробничих потужностей Банкнотно-монетного двору.
Кредитна діяльність:
— відмова від прямого кредитування дефіциту бюджету за рахунок кредитної емісії;
— удосконалення структури кредитної емісії;
— зростання обсягів кредитних вкладень в економіку України зі збільшенням фізичного обсягу довгострокового кредитування суб'єктів господарювання і населення України.
Процентна політика:
— зниження рівня облікової ставки НБУ, її зміна залежно від економічної ситуації при дотриманні позитивного рівня;
— зниження процентних ставок за кредитами комерційних банків. Сфера валютного регулювання:
— подальша лібералізація та збільшення обсягів валютного ринку;
— зміцнення зовнішньої та внутрішньої стабільності національної валюти;
— вдосконалення системи валютних операцій з впровадженням системи валютних деривативів;
— поширення впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем.
Здійснення банківського нагляду:
— подальше нарощування статутного капіталу комерційних банків;
— вдосконалення регулювання та контролю за діяльністю банківських структур;
— реформування банківського нагляду;
— створення сприятливих умов для ефективної роботи, стабільності і надійності банківської системи, захисту інтересів вкладників, підвищення рівня конкуренції, підвищення ліквідності банківської системи.
Обслуговування Державного бюджету України:
— удосконалення механізму касового виконання Державного бюджету України;
— удосконалення механізму обслуговування дефіциту Державного бюджету України через подальший розвиток фондового ринку державних цінних паперів.
У 1998 р. грошово-кредитна політика була направлена на подальше закріплення внутрішньої і зовнішньої стабільності національної валюти.
Регулювання грошово-кредитного ринку здійснювалося за допомогою інструментів, які забезпечували фінансову стабілізацію та сприяли досягненню відповідного рівня економічного та соціального розвитку, а саме:
— здійснення кількісного контролю за динамікою грошової маси, встановлення її приросту в межах, що відповідають прогнозованим обсягам ВВП та інфляції;
— забезпечення купівельної спроможності національної валюти до рівня, що дає змогу збалансувати інтереси як державні, так і суб'єктів національної економіки, включаючи зовнішньоекономічну діяльність;
— стимулювання процесу залучення вкладів населення в банківську систему шляхом підвищення гарантованості їх повернення через введення механізму страхування депозитів та орієнтації комерційних банків на встановлення процентних ставок за депозитами на реальному позитивному рівні;
— підвищення кредитної активності комерційних банків з метою стимулювання вітчизняного виробництва та підтримання Національним банком України ліквідності комерційних банків через систему рефінансування;
— стимулювання інвестицій у діяльність банків, збільшення обсягів довгострокового кредитування на основі росту депозитів, залучених на довгостроковій основі;
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Зарубіжний досвід формування доходів місцевих бюджетів
Суть і значення доходів бюджету. Склад і структура доходів бюджетів
Бюджет як економічна категорія
Фінансово-інвестиційна діяльність локомотивного господарства Придніпровської залізниці
Аналіз фінансових ресурсів підприємства (на прикладі колективного підприємства «Зеленбуд»)