Сторінка
14

Національна валюта україни та шляхи її стабілізації

3) для забезпечення експлуатаційних витрат юридичних осіб-резидентів або постійних представництв юридичних осіб-нерезидентів, які мають власні транспортні засоби (оренду­ють, фрахтують) для виконання рейсів за кордон (оплата паль­ного, лоцманських послуг, аеронавігаційних послуг, митних та дорожніх зборів, стоянки тощо);

4) для оплати праці працівників-нерезидентів, які працю­ють в Україні за контрактом (з юридичною особою-резиден­том чи представництвом юридичної особи-нерезидента):

— в офіційних представництвах та представництвах юри­дичних осіб-резидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності;

— у юридичних осіб-резидентів, постійних представницт­вах юридичних осіб-нерезидентів;

5) для виконання статутної діяльності представництва Бюро міжнародної організації з міграції, в тому числі для покриття витрат, пов'язаних із забезпеченням виїзду мігрантів на бать­ківщину (купівля мігрантам квитків, оплата їхнього прожи­вання в готелях та харчування в країнах, через які вони пря­мують транзитом, сплата підйомних тощо), за рахунок коштів, що надійшли від нерезидентів на рахунок зазначеного Бюро;

6) для виконання зобов'язань, передбачених статтями 116— 119 Кодексу торговельного мореплавства, згідно з контрак­том (угодою) на здійснення агентських послуг щодо виплат морським агентом (юридичною особою-резидентом) готівко­вої іноземної валюти або дорожніх чеків у вільно конверто­ваній валюті на експлуатаційні потреби капітану судна, що належить (зафрахтоване) судновласнику-нерезиденту (в тому числі на оплату праці членів екіпажу, репатріацію моряків із судна, яке знаходиться в порту України тощо);

7) для відшкодування фізичним особам втрат у разі виникнення рекламацій, форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання юридичною особою-резидентом (або постій­ним представництвом юридичної особи-нерезидента), яка надає послуги з оплатою в іноземній валюті відповідно до чинного законодавства України, зобов'язань перед фізичною особою, яка сплатила в іноземній валюті вартість послуги.

Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунку або продаж дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті на відрядження за кордон здійснюється уповноваженим банком:

— за наявності заявки юридичної особи-резидента або по­стійного представництва юридичної особи-нерезидента, що містить такі дані:

— номер і дату наказу (розпорядження);

— прізвище, ім'я та по батькові осіб, які виїжджають за кордон;

— строк перебування за кордоном;

— розрахунок витрат.

Подається також доручення на отримання коштів на відря­дження у касі уповноваженого банку. Документи, що нада­ються для виплати іноземної валюти на відрядження за кор­дон, залишаються в уповноваженому банку;

— відповідно до наданого розрахунку витрат юридичної осо­би-резидента або постійного представництва юридичної осо­би-нерезидента, але в сумі, що не перевищує на одного праців­ника 300 дол. США готівкою на добу чи в еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом, установленим Національним банком України на день видачі коштів з каси уповноваженого банку, для оплати добових та витрат за наймання житлового приміщення за кордоном.

Для забезпечення транспортних витрат працівника за кор­доном під час відрядження видача готівки здійснюється у сумі до 1000 дол. США на одного працівника чи в еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом, встановленим Національним банком України.

Виплата коштів на представницькі витрати (організацію прийомів та інших офіційних заходів за кордоном) юридич­ним особам-резидентам та постійним представництвам юри­дичних осіб-нерезидентів для від'їжджаючих працівників за кордон провадиться уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України за наданою заявкою.

Загальна сума іноземної валюти готівкою або дорожніми чеками у вільно конвертованій валюті, що вивозиться одним працівником — резидентом чи нерезидентом, не може переви­щувати суми, встановленої Порядком переміщення валюти через митний кордон України. Якщо сума витрат на відря­дження перевищує встановлені норми вивезення іноземної ва­люти, то для здійснення розрахунків за кордоном використо­вується корпоративна пластикова картка однієї з міжнарод­них платіжних систем.

Уповноважений банк при видачі іноземної валюти або до­рожніх чеків у вільно конвертованій валюті надає юридичній особі-резиденту або постійному представництву юридичної особи-нерезидента дозволи на вивезення за кордон їх праців­никами іноземної валюти готівкою відповідно до Порядку переміщення валюти через митний кордон України.

Відшкодування працівнику витрат власних коштів в іно­земній валюті у відрядженні за кордоном здійснюється відпо­відно до чинного законодавства України у грошовій одиниці України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день виплати зазначених коштів.

Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунку та продаж дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті для виїзду за кордон провадиться уповноваженим банком за на­явності заявки офіційного представництва чи представницт­ва юридичної особи-нерезидента, яке не здійснює підприєм­ницької діяльності, та доручення на отримання коштів на відрядження у касі уповноваженого банку. Документи, що надаються для виплати іноземної валюти на відрядження за кордон, залишаються в уповноваженому банку.

На працівників офіційних представництв чи представництв юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємни­цької діяльності і виїжджають за кордон у службових спра­вах, не поширюються добові норми виплат іноземної валюти готівкою.

Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності у фізичних осіб — нерезидентів чи резидентів коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютообмінної операції через пункт обміну іноземної валю­ти в таких випадках:

1) на територіях митниць у разі:

а) сплати мита, митних платежів або зборів фізичними осо­бами — резидентами та нерезидентами відповідно до митного законодавства України;

б) сплати нерезидентами (юридичними й фізичними особа­ми) дорожніх зборів і оформлення перевезень негабаритних, великовагових та небезпечних вантажів;