Сторінка
14

Розвиток підприємництва в аграрному секторі економіки України за роки незалежності

Не подолано багатократне відставання сільської місцевості в наявності основних життєзабезпечующих чинників: медичного, побутового, торговельного, транспортного обслуговування, освіти, культури тощо. Рівень безробіття на селі є найвищим серед сфер зайнятості.

ВИСНОВКИ

Підприємництво в Україні вже має свою історію, певний досвід. Його слід розглядати як самостійну, ініціативну , систематичну діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку. Перехід України до ринкових відносин вимагає в аграрно промисловому комплексі розробки нових підходів до стратегії аграрної політики, спрямованої на формування продовольчої безпеки країни, пріоритетність розвитку сільського господарства, докорінну перебудову економічних, соціальних та правових відносин в аграрній сфері, свободу підприємництва та конкуренції.

Одним з основних резервів росту ефективності сільськогосподарського виробництва є раціональне використання головного засобу виробництва -землі. Тому капітальні вкладення в сільське господарство в першу чергу повинні бути використані на заходи щодо збереження земель, підвищення їх родючості , що обумовить зростання продуктивності землеробства і, зокрема, створення стійкої кормової бази тваринництва.

Перехід аграрного сектора до ринкових відносин породив принципово нові форми господарювання. Не так давно пріоритет надавався державній власності, другорядна роль відводилась кооперативній, приватна власність заперечувалась повністю. Однією з вирішальних передумов переходу до ринку є приватизація власності, що має вплинути на розвиток виробництва.

Ряд законодавчих і нормативних актів, що прийняті останнім часом, сприяють розвитку на селі нових форм господарювання, і кожна з них у процесі конкурентної боротьби може довести свої переваги.

Земельні відносини в Україні регулюються чинними законодавчими актами, згідно з якими запроваджені три рівноправні форми власності. Державна, колективна і приватна.

Саме на приватній формі власності і ґрунтується діяльність селянських /фермерських/ господарств як самостійної юридичної одиниці. Розвиток селянських /фермерських/ господарств повинен стимулюватись вільною конкуренцією на ринку з державними і кооперативними підприємствами, бо його основними завданнями, як відомо, є: виробництво, переробка і збут сільськогосподарської продукції; розвиток підсобної діяльності для раціонального використання природних і трудових ресурсів, земельних угідь, поліпшення їх родючості; участь працею або коштами в соціальному розвитку села, де розташоване фермерське господарство.

Незважаючи на окремі песимістичні виступи, що фермер всіх не нагодує, розвиток селянських /фермерських/ господарств на рівні з великими підприємствами в Україні необхідний, бо на землі має бути господар і вироблена продукція повинна відповідати більш якісним показникам, а для цього потрібно надавати всіляку підтримку фермерам.

Формування ринкових відносин в Україні зосереджується на різноманітності форм власності та конкретних формах її прояву.

Розвиток підприємницької діяльності у великих господарських структурах можна забезпечити шляхом поглиблення внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин. В рамках таких структур суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути повністю сільськогосподарські кооперативи , колективні підприємства, фермерські, сімейні господарства, господарські товариства, агрофірми і інші організаційні форми, що будують свою діяльність на приватній і колективно-пайовій формі власності.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Герасимчук А.А., Куценко О.М., Писаренко В.М., Рабштина В.М. Соціально-економічні проблеми аграрної сфери виробництва: Конспекти лекцій. - К.:НМК ВО, 1993 р.- №10. - c. 79.

2. Кочерга С.В. Зміна власності – крок до ринкових перетворень.//Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук /Збірник наукових праць молодих вчених // - Полтава: Полтава, 1997. - c. 213-216.

3. Крисанов Д. Пріоритети аграрної сфери та їх реалізація в умовах економічної кризи. //Економіка України. - 1997. - № 11.

4. Лупенко Ю. Формування акціонерних структур в АПК. //Економіка України. – 1993.- №11.

5. Малик М. Основні напрями реформування відносин власності в колгоспах України. //Економіка України. - 1993. - №12.

6. Мочерний С.В., Єрохін С.А., Каніщенко Л.О., та ін. За редакцією С.В.Мочерного. Основи економічної теорії. - К.: Академія, 1997. – c. 261 – 272.

7. Оніщенко Д., Юрчишин В. Про форми власності в аграрній сфері України. //Економіка України. - 1993. - № 3.

8. Оніщенко О., Юрчишин В. Про підприємницькі форми господарювання в аграрній сфері. //Економіка України - 1997. - № 4.

9. Рубан Ю. Методологічні та методичні питання створення концепції

розвитку сільського господарства. //Економіка України. - 1994. -№1.

10. Статистичний щорічник України за 1995 рік. - К.:Техніка, 1996 р. c. 213-216.

11. Статистичний щорічник України за 2003 рік - К.: Техніка, 2004 р.

12. Веб - сайт : www.agroua.ne