Сторінка
1
Одним із чинників, що впливають на кількість і якість урожаю, є вода. Вона не лише служить розчинником і носієм елементів живлення, а й бере участь у дихальному обміні, синтезі вуглеводів та інших органічних речовин. За збільшення вологості у рослин підсилюються процеси росту, швидше утворюються нові пагони, збільшується листкова поверхня, листя довго зберігає тургор. Проте такі рослини мають слабшу кореневу систему, формування цвіту і плодів у них дещо стримується. Навпаки, за нестачі вологи рослини ростуть повільно, швидше розвиваються, передчасно старіють, раніше починають цвісти і плодоносити, але урожайність їх знижується. Правильно регулюючи режим вологості, можна спрямовано змінювати процеси росту і розвитку рослин. Наприклад, частими поливаннями можна підсилити ріст листя і стебел; скороченням поливань — пошвидшити цвітіння й плодоношення. Вимоги різних культур до вологості грунту визначаються їх біологічними особливостями: величиною та характером листкової поверхні, розвитком кореневої системи, тривалістю періоду вегетації. Тому під час вибору системи зрошення повинні бути враховані кількість необхідної для рослини вологи та режим її споживання. Найбільш вимогливими до вологості грунту є овочеві культури, які, своєю чергою, поділяються на чотири групи. До першої належать найбільш вимогливі до вологи: зеленні, редис, редька, капуста, огірок, кабачок, патисон, баклажан, перець. Вони мають невелику кореневу систему і велике листя. До другої — також вимогливі: цибуля, часник, які характеризуються слабо розвинутою кореневою системою і невеликим листям. До третьої — помірно вимогливі: томат, морква, петрушка, сельдерей, пастернак, буряк, картопля, ревень, щавель, хрон, горох, квасоля; їм притаманні добре розвинута коренева система, порівняно невелике листя, здатність добре споживати вологу з грунту й економно її витрачати. До четвертої — посухостійкі овочеві культури: кавун, диня, кукурудза, гарбуз, які здатні добувати вологу з нижніх шарів грунту та економно її витрачати. Варто відзначити, що протягом вегетаційного періоду всі овочеві культури потребують вологи не рівномірно. Підвищену вимогливість вони виявляють під час проростання насіння, висаджування розсади, у період інтенсивного росту й формування врожаю. Способи поливання Існують такі основні способи: у борозни, дощування, крапельний, шланговий. Поливання у борозни є найбільш давнім; його застосовують на добре спланованих ділянках з ухилом 0,002—0,008° і більше, з глибиною залягання вод не більше 3 метрів. Глибина борозен — 10—15 см. Незважаючи на дешевизну, цей спосіб не має широкого застосування, оскільки він не забезпечує рівномірності поливання. Перешкодами є також засоленість грунтів і необхідність планувати ділянки з певним ухилом. Поливання дощуванням — один з найпоширеніших способів доставки вологи рослинам. Останнім часом на нашому ринку з’явилася ціла серія нових систем зрошення з поліпшеними розпилювачами різної продуктивності і здатністю самостійно пересуватися по плантаціях. Та, незважаючи на свою поширеність, системи дощування мають низку вад, що знижують сферу їх застосування. Вони спричинюють надто великі витрати води, ущільнення верхнього шару грунту з погіршенням його кондиціонування, утворення поверхневої кірки. Для дощування існують обмеження щодо застосування добрив і засобів захисту рослин. За цього способу збільшується імовірність захворювання фітофторозом та іншими хворобами. В Україні дедалі більшого поширення набувають крапельні системи поливання, які для сучасних агрономів є найпопулярнішими. Ці системи мають кілька різновидів. Їх вибір залежить від зрошуваної культури і місця застосування. Одиночні крапельниці: призначені для крапельного поливання невеликих обсягів. Крапельниці різної продуктивності вставляються у поліетиленовий трубопровід у точках поливання. Труби “Майс”: головне їх призначення — крапельне поливання у садах та виноградниках. Труби мають підвищену стійкість до впливу зовнішнього середовища. У них впаяні крапельниці з кроком 30, 40, 50, 60, 100 або ж 125 см. Емітерні крапельниці: призначені для організації крапельного зрошення рослин, що вирощуються у закритих ємкостях (горщиках, вазонах). Емітери вставляються у грунт безпосередньо біля рослин, вода подається через редукуючий шланг, підключений до головного трубопроводу. Трубки “Ті-тейп” та “Аква-тракс”: забезпечують лінійне поливання і є найбільш універсальними крапельними системами. Вода у трубки надходить через численні фільтруючі входи, потім проходить каналами завихрення і регулювання тиску і виливається назовні через тонкі отвори. Регулювальний канал являє собою суцільнозварний, вбудований у трубці обертально-вихровий емітер. Застосування вихрового потоку дає змогу досягти рівномірного поливання як на місцевості із хвилястим рельєфом, так і на довгих відтинках системи, забезпечує велику стійкість проти закупорювання вихідних отворів. Трубки “Аква-тракс” є останньою розробкою у галузі крапельного зрошення; від “Ті-тайп” вони відрізняються такими параметрами: q у нижньому діапазоні кроків крапельниць додано крок у 10 см; q збільшено продуктивність крапельниць з 1 до 1,14 л/год води; q удосконалено вхідні отвори у лабіринт крапельниці із забезпеченням двобічного входу води замість однобічного в “Ті-тейп”; q трубки виготовляються з більш пластичного матеріалу. Товщина стінки трубок варіює від 0,1 до 0,25 мм; від цього показника залежить термін їх служби і вибір культури, на якій даний тип системи зрошення може застосовуватися. В Україні найбільш популярними є трубки типу ТСХ 505, 508, 510. Широку популярність у світі ці системи здобули завдяки таким чинникам: q можливості підтримання оптимальної вологості грунту; q ощадливому витрачанню води, відсутності зволоження міжрядь, можливості регулювання глибини зволоження, зменш
1 2