Сторінка
1

Механізоване виробництво льону-довгунцю

Вирощування та збирання сталих урожаїв льону-довгунцю (не менше 1 т/га волокна) грунтyється на високій культурі землеробства, що передбачає використання якісного посівного матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин і застосування сучасних машин та технологій.

Розміщують льон-довгунець у сівозмінах після озимої пшениці, багаторічних трав, ярих зернових та просапних культур. Добрим попередником може бути також озиме жито, під яке в грунт вносили 25–30 т/га твердих органічних добрив у поєднанні з мінеральними.

Після збирання попередника площу обробляють дисковими знаряддями (ЛДГ-10А, ЛДГ-15А, БДТ-7А, БДВ-8,5, БДС-8,4 та ін.). У разі значної засміченості пирієм через 15–20 днів після першого проводять повторне лущення стерні і вносять гербіцид суцільної дії.

Мінеральні добрива, що містять основні елементи живлення рослин (NPK), а також мікродобрива (бор, мідь), є однією з головних передумов отримання високих урожаїв льону. Основне внесення міндобрив (80–85% загальної їх кількості) виконують машинами МВУ-16, МВУ-8Б, МВУ-5А, 1РМГ-4Б, МВД-900. Щоб одержати 1 т/га волокна, слід внести під льон до 10–12 ц/га міндобрив у стандартних туках. Співвідношення N : Р : К має становити 1 : (2–3) : (3–4).

Для забезпечення високої якості основного обробітку грунту зяблеву оранку проводять оборотними плугами типу ППО-8-40, ППО-5-40. Восени мірою появи бур’янів здійснюють суцільну культивацію з боронуванням.

За 4–6 тижнів до сівби насіння льону протруюють на машинах ПСШ-5, ПС-10А, ПК-20, “Мобитокс”. Протруювання насіння стимулює його проростання, знижує захворюваність, підвищує життєздатність рослин та врожайність льону.

Передпосівний обробіток грунту найкраще забезпечують комбіновані агрегати Б-622 “Європак”, Арамікс, К 600PS, АПБ-6, АГ-6, АГ-3.

Льон-довгунець сіють вузькорядним способом сівалками СЗЛ-3,6 на ширину міжрядь 7,5 см. Глибина загортання насіння на супіщаних грунтах становить 2–3 см, на суглинках — 1,5–2 см. Оптимальна густота стояння стебел для отримання врожайності волокна не менш ніж 1 т/га становить 1800–2000 рослин на 1 м2. Щоб досягти такої густоти, у добре підготовлений до сівби грунт слід висіяти на гектар 25 млн схожих насінин. У рядки під час сівби вносять 10 кг/га поживної речовини гранульованого борного суперфосфату. Найкраще проводити сівбу якомога раніше, але обов’язково в грунт, який добре кришиться і не прилипає до робочих органів сівалок. Сівба має тривати 3–5 днів. Після сівби льону грунтову кірку руйнують легкими боронами типу ЗБП-0,6А або ротаційними мотиками.

Боротьба з бур’янами полягає, передусім, у додержанні правильної агротехніки, на додачу до якої слід своєчасно та правильно застосовувати пестициди. Хімічний захист льону передбачає протруювання насіння й обробку рослин пестицидами за допомогою обприскувачів або авіації.

Збирання льону-довгунцю комбайнами слід розпочинати через 2–3 дні після настання ранньої жовтої стиглості, з тим щоб основні його посіви зібрати в стадії жовтої стиглості. Цей період найсприятливіший для отримання високоякісної волокнистої продукції та насіння. Визначати ступінь стиглості культури треба за кольором коробочок і насіння, що міститься в них. Для прискорення достигання льону, підвищення продуктивності комбайнів і сушильних пунктів посіви у ранній жовтій стиглості обробляють десикантами, використовуючи для цього авіацію. Проти вилягання посіви обробляють ретардантом.

З метою зменшення затрат праці та коштів при підготовці полів до збирання, виключення застосування льонобралок ТЛН-1,5А, молотарок МЛ-2,8П чи МЛВ-2 проходи й поворотні смуги засівають кормовими травами або зернобобовими культурами. Перед збиранням льону їх скошують.

Льон на волокно збирають у ранній жовтій та жовтій стиглості. Основний спосіб — комбайновий у трьох варіантах: одночасне в’язання соломи в снопи і реалізація їх на завод; розстилання в стрічки на льонищі, підбирання і в’язання соломи після висихання підбирачами ПТН-1 і здавання її на завод; розстилання в стрічки на льонищі для вилежування, обертання стрічок за допомогою обертачів ОСН-1 і піднімання трести підбирачами з в’язанням у снопи та реалізація останніх на завод чи перевезення до місця зберігання для переробки в господарстві. Потоковість робіт і виключення втрат забезпечуються за умови збирання та реалізації за першим і другим варіантами половини урожаю, а за третім — другої половини.

Льонокомбайни ЛКВ-4А і ЛКВ-4Т з в’язальними апаратами, а також підбирачі ПТН-1 забезпечують снопов’язальним шпагатом з розрахунку 4–5 кг/га.

Впроваджено також комплекс машин і обладнання для збирання з поля та переробки на льонозаводах соломи і трести в рулонах. До нього входять рулонний прес-підбирач ПРП-1,6 з пристроєм ПРЛ-1, навантажувач ПФ-0,5 із спеціальним захватом для рулонів ППЛ-0,5 і розмотувач рулонів льоносоломи і трести РРЛ-2. Якщо збирати льонову сировину в рулонах, транспортні витрати значно скорочуються.

Збирання льону-довгунцю потрібно провести за 6–8 днів. Збільшення терміну збирання до настання повної стиглості тягне за собою втрати насіння, зниження якості волокнистої сировини, зростання забрудненості посівів та вороху.

Ворох обробляють на пунктах сушарками наземного, конвеєрного або карусельного типів. Висушений до вологості 12–18% льоновий ворох подають на молотарку-віялку МВ-2,5А або МЛВ-2. Після обмолоту насіння льону очищають на машині СМП-0,5. Багато господарств переробляють тресту на своїх м’яльно-тіпальних пунктах, які мають м’ялку МЛ-6А, тіпальну машину ТЛ-40 та куделеприготувач КЛ-25.

Останнім часом ВАТ “Львівагромашпроект” розробив конструкцію льонобралки ЛНБ-1,5, яку можна застосовувати як у комбайновій технології (для утворення проходів і поворотних смуг), так і в роздільній для утворення стрічок льону. Розроблено також льонокомбайн ЛКУ-1,5, подібний до ЛК-4А, і ворушилку льону ВРЛ-3.