Сторінка
2

Комплексний захист ріпаку від шкідників

Для захисту ріпаку як медоносної культури від шкідників і запобігання негативному впливові пестицидів на бджіл і ентомофагів у період фази бутонізації — цвітіння проти капустяної совки й біланів, замість хімічних обробок, випускають трихограму два-три рази з інтервалом 5–7 днів: перший — на початку відкладання яєць (20 тис. особин/га), наступні — з розрахунку 1 самка на 20 яєць лускокрилих шкідників.

Не пізніш як за 20 днів до збирання врожаю проти капустяної попелиці, прихованохоботників і ріпакового квіткоїда за їх чисельності понад економічні пороги шкодочинності застосовують ті самі інсектициди, що й перед фазою бутонізації.

Застосування хімічних засобів захисту дозволено на посівах ріпаку, призначеного для використання на технічні та насіннєві цілі. Забороняється використання ріпакової олії на харчові цілі, а соломи й макухи — на фуражні, якщо обробки здійснювалися Децисом (Штефесином), Золоном, Фастаком, Карате 050 ЕС.

Для недопущення або обмеження пошкодження ріпаку стручковою (опаленою) вогнівкою й капустяною стручковою галицею та ураження насіння хворобами збирання врожаю треба проводити в стислі строки прямим комбайнуванням у фазу технічної стиглості насіння або роздільним способом у два етапи — скошування у валки за побуріння стручків на центральному стеблі з наступними операціями — підсушуванням, очищенням і калібруванням.

Після збирання ріпаку поле треба вчасно задискувати й здійснити глибоку (до 30 см) оранку.

Економічні пороги шкодочинності деяких інших видів шкідників ріпаку такі: ріпаковий листоїд — 3 личинки/м2; капустяна попелиця — 60 особин/рослину (перед цвітінням) або 100 особин/10 см стебла рослин (період від закінчення цвітіння і надалі протягом 7 днів); капустяна стручкова галиця — 1 яйцекладна самка на 2–4 рослини; капустяна совка — 2 гусениці/м2; капустяний, ріпаковий та гірчичний білани — 2 гусениці/м2.