Сторінка
1

Комплексна механізація виробництва озимого ріпаку

Ріпак є цінною олійною культурою, яка, на жаль, не набула належного поширення в Україні. Його насіння містить 40–47% жиру, 21–27 білка і 5,5–6,5% клітковини. До того ж, ріпак цінний як силосна і сидеральна культура.

Як свідчать наведені дані, в структурі орних земель (32,5 млн га) озимий ріпак займає близько 0,2–0,3%, а середня врожайність перебуває на рівні 10,7 ц/га. Слід зауважити, що в останні роки вирощувався ще й ярий ріпак на площі близько 15 тис. га з урожайністю 7,4 ц/га.

Для порівняння: у Німеччині посівні площі під ріпаком сягнули 1,3 млн га (до 10% орної землі), а врожайність —більше 3 т/га. Товаровиробник одержує за тонну ріпаку понад 230 EUR.

Слід відзначити, що ріпак, на відміну від соняшнику, є добрим попередником для зернових та інших культур. У Німеччині на частку ріпаку як попередника у грошовому вираженні припадає 100 EUR/га.

Незадовільний стан із виробництвом ріпаку в Україні пов’язаний не тільки з економічною кризою, а й з недостатнім технічним забезпеченням сучасними комплексами машин і порушеннями технологічного процесу.

Вирощування та збирання сталих урожаїв ріпаку (не менше 3 т/га) базується на високій культурі землеробства і використанні сучасних комплексів машин відповідними технологічними лініями: приготування і внесення добрив, основного передпосівного обробітку грунту та сівби, комплексної боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами, комбайнового збирання та промислового виробництва олії.

Найвищі врожаї озимого ріпаку одержують за розміщення по пару, травах, зернових колосових і зернобобових культурах, ранній картоплі. Ріпак добре відгукується на післядію органічних і мінеральних добрив. За дослідженнями В.Д.Гайдаша, для утворення тонни насіння ріпак виносить з грунту 45–80 кг азоту, 18–40 — фосфору, 25–100 — калію, 30–150 — кальцію, 5–15 — магнію, 30–45 — сірки, 0,25–0,30 кг бору.

Наукою і практикою рекомендується під час оранки, бажано під попередник, вносити органічні добрива з розрахунку 25–50 т/га. Більші норми добрив вносять у зоні Полісся.

Для внесення твердих органічних добрив ВАТ “Ковельсільмаш” пропонує кузовні розкидачі марки МТО вантажопідйомністю 3, 6, 7, 10 і 12 т, а також низькорамний розкидач добрив РПО-6. Останній можна застосовувати для перевантажувальної технології внесення органічних добрив, використовуючи автомобільні чи тракторні засоби для транспортування їх у поле. Це дає можливість значно збільшити продуктивність машини для розкидання добрив.

Рідкі органічні добрива (гноївка) вносять поверхнево машинами марки МЖТ вантажопідйомністю 6, 10 і 16 т, а також машиною ЗЖВ-Ф-3,2. У країнах Західної Європи поширене внутрішньогрунтове внесення гноївки. У цьому разі місткість обладнано начіпкою для культиватора з розподільчим трубопроводом і спеціальними лапами для загортання добрива в грунт. Така технологія підвищує ефективність внесення добрив, бо запобігає їх інтенсивному випаровуванню.

Крім гною і гноївки, під ріпак можна вносити також компости. Для приготування і навантаження компосту у транспортні засоби ВАТ “Уманьферммаш” випускає машину МПК-Ф-1.

Слід відзначити, що в країнах Західної Європи випускають як причіпні розкидачі органічних добрив (наприклад, данійська фірма “Самсон”), так і високопродуктивні самохідні машини (нідерландська фірма “Аг-Хем Ейропе Б.В.”).

Фосфорні і калійні мінеральні добрива вносять, як правило, під час основного (рідше передпосівного) обробітку грунту, а азотні — як підживлення рослин машинами МВД-900 і МВД-0,5 ВАТ “Хмільниксільмаш” або наявними в господарствах розкидачами типу МВУ-5. Високою ефективністю вирізняються розкидачі мінеральних добрив моделей AMAZONE ZA-M (Німеччина) та MDS; AXERA і Aero групи компаній фірми KUHN (Франція).

У сівозмінах різних грунтово-кліматичних зон під озимий ріпак застосовують диференційований обробіток грунту. Правильно поєднують глибокий, звичайний і поверхневий обробіток з використанням полицевих, плоскорізних, дискових, голчастих, комбінованих та інших грунтообробних знарядь. Але зважаючи на значне забур’янення полів, поки що основним є плужний обробіток грунту. Він, як правило, включає дискування на глибину до 10 см і оранку на глибину 20–22 см з розривом між операціями у 10–12 днів. Для обробітку грунту дисковими знаряддями можна використати борони БДС-8,4 і БДС-6,8 Шепетівського заводу культиваторів, БДВ-8,5 і БДВ-6,5 ВАТ “Білоцерківсільмаш” чи БДВ-7, БДВ-4,2, БДВ-3 і БДВ-2 ВАТ “Вишевичі Агротехніка” Радомишльського району Житомирської області. В окремих господарствах є дискові борони з країн далекого зарубіжжя — “Джон Дір 630”, МФ-248, МФ-244 тощо.

Орати під ріпак доцільно обертовими плугами вітчизняного виробництва ППО-8-40, ППО-6-40, ППО-5-40, ППО-4-40 (ВАТ “Одесасільмаш”) чи ПНО-5-40, ПНО-4-40, ПНО-3-40 (ВАТ “Борекс”). Надійністю в роботі вирізняються обертові плуги іноземного виробництва “Джон Дір 995” і “Джон Дір 975”, ДР-9-8 і ДР-9-6 фірми “Массей Фергюсон”, Master, Manager і Challenger фірми KUHN. Обертові плуги забезпечують гладеньку оранку без звальних гребенів і розвальних борозен, що є дуже важливим для подальшого рівномірного загортання дрібного насіння ріпаку в грунт.

Для основного безплужного обробітку грунту використовують як одноопераційні машини (плоскорізальні, дискові і голчасті), так і комбіновані агрегати. Перевагу слід надавати останнім, які за один прохід повністю готують грунт під сівбу. Комбіновані агрегати в Україні випускають ВАТ “Хмільниксільмаш” (АКШ-5,6 і АКШ-3,6) і ВАТ “Галещина машзавод” (КШН-6 “Резидент” і АГРО-3). З машин країн Західної Європи заслуговують на увагу комбіновані агрегати фірми LEMKEN (сімейство універсальних агрегатів “Смарагд” з шириною захвата 2,6; 3; 4; 4,5; 5 і 6 м), а також фірми KUHN (сімейство комбінованих машин Mixter із захватом 3,00; 3,85; 4,70 і 5,55 м).

За необхідності перед передпосівним обробітком грунту вносять гербіциди (Бутизан, Девринол, Трефлан та ін.). Одна з головних умов одержання високих врожаїв за інтенсивної технології вирощування ріпаку — ретельний передпосівний обробіток грунту. Для цього можна використовувати як одноопераційні машини (вирівнювачі грунту, парові культиватори і котки), так і комбіновані агрегати. Перевагу слід надавати комбінованим агрегатам, які за один прохід повністю готують грунт під сівбу. Це дає можливість економити паливо і кошти, а також зменшувати ущільнюючу дію ходових апаратів тракторів на грунт.