Сторінка
1
Засоби для “холодної зварки” випускають у вигляді різного виду замазок, а також рідин — смоли й закріплювачі. Замазки являють собою два одрідних або один двошаровий брусок. За консистенцією вони нагадують звичайний пластилін.
Для ремонту автотракторної техніки найчастіше використовують рідкі композиції на основі епоксидно-діанової смоли ЕД-20 і ЕД-16. Епоксидні смоли проявляють цінні фізико-механічні властивості внаслідок перетворення під дією закріплювачів на сітчастий полімер.
Засоби для “холодної зварки” випускають у вигляді різного виду замазок, а також рідин — смоли й закріплювачі. Замазки являють собою два одрідних або один двошаровий брусок. За консистенцією вони нагадують звичайний пластилін.
Для ремонту автотракторної техніки найчастіше використовують рідкі композиції на основі епоксидно-діанової смоли ЕД-20 і ЕД-16. Епоксидні смоли проявляють цінні фізико-механічні властивості внаслідок перетворення під дією закріплювачів на сітчастий полімер. Епоксидні композиції мають унікальний набір технологічних властивостей, а полімерні матеріали на їхній основі вирізняються таким поєднанням високих міцнісних, теплофізичних, адгезивних, вологозахисних та інших показників, яких не має жодна група високомолекулярних сполук. Затверділі епоксидні смоли в чистому вигляді мають підвищену ламкість, незадовільно витримують удари та вібрації. Тому для підвищення їхньої еластичності до складу смол додають пластифікатори, а для зменшення усадки — наповнювачі. Склад епоксидних композицій, які найчастіше використовують під час ремонту автотракторної техніки.
Готують композиційні матеріали так. Для кращого перемішування епоксидну смолу розігрівають до температури 60 .80°С і відбирають її належну кількість у ванночку. Невеликими порціями в смолу додають пластифікатор (якщо він передбачений у композиції) і перемішують суміш 5–8 хв. Потім невеликими порціями вводять наповнювач і теж перемішують протягом 8–10 хв. Таку суміш можна зберігати тривалий час. Кінцеве приготування композиції здійснюють безпосередньо на місці використання та незадовго до застосування. Це пояснюється тим, що після введення закріплювача або каталізатора життєдіяльність композиції становить, залежно від типу фіксатора, від кількох хвилин до кількох годин.
За старанного перемішування компонентів відхилення дозування закріплювача до 5% від оптимального співвідношення, а пластифікатора й наповнювачів до 10% не призводить до істотної зміни властивостей композиції.
Іншими представниками полімерних адгезивних компаундів є сполуки під торговельною маркою “Десан”, “Полімет”. Із зарубіжних сполук — “Швидка сталь”, “Супер бронза”, “Білий титан”, “Полімерна смола зі сталевим наповнювачем”.
Компаунд “Десан” складається з трьох компонентів (баночок): біла — основа, синя й червона — закріплювачі. Наявність двох фіксаторів дає змогу одержати два компаунди з різними фізико-механічними властивостями.
Перед приготуванням компаунда вміст баночок старанно перемішують, використовуючи при цьому індивідуальні шпателі, що входять до набору. Потім у мірний циліндр, який теж входить до набору, відкладають потрібну кількість основи та закріплювача (співвідношення масових частин для “Десан-Термо” — 3:1 (червона баночка), для “Десан-Супер” — 4:1 (синя баночка)) і ста-ранно перемішують компаунд до утворення однорідної маси.
Час, протягом якого компаунд має бути використаний за температури 25°С (придатність суміші), — 15 хв, із підвищенням температури придатність суміші зменшується. Експериментальні дослідження й досвід застосування таких сполук дають змогу виявити деякі їхні закономірності. Високі міцнісні та адгезивні характеристики мають матеріали, повне затвердіння яких відбувається протягом 20–24 годин за температури 18°С і які мають невисоку в’язкість. Матеріали, які затвердіють швидко (протягом 15–60 хв), зазвичай, мають низькі адгезивні та міцнісні властивості. На адгезійну міцність впливає і високий ступінь наповнення полімерів, які мають в’язкість, близьку до в’язкості пластиліну. Такі різні властивості сполук дають змогу гнучкіше підходити до усунення несправностей. У разі появи несправності в дорозі головне — не надійність ремонту, а можливість доїхати до місця призначення. По закінченні поїздки слід повернутися до несправності з тим, щоб старанніше усунути її із застосуванням міцнішого засобу, якщо не має потреби в її заміні.
Приклади застосування полімерних композицій
Усунення підтікання серцевини радіатора. Складність герметизації радіатора полягає в тому, що не завжди вдається точно визначити місце підтікання, або воно важко доступне для герметизації його з допомогою паяння. Крім того, радіатори нових моделей автотракторної техніки виконанні з пластмаси та алюмінію. Завдяки компаунду “Десан” таку несправність можна легко усунути, навіть без точного визначення місця підтікання. Наведена нижче технологія придатна як для ремонту металевих радіаторів, так і для пластмасових.
Визначають приблизне місце підтікання (точне місце підтікання можна не визначати) і знімають радіатор. Старанно очищають його, бажано за допомогою струменю миючого засобу. Продувають стисненим повітрям і висушують.
Радіатор розміщують горизонтально. На приблизне місце підтікання накладають гумову прокладку, покриту тонким шаром оливи, щоб після затвердіння компаунда вона легко від’єдналася, не пошкоджуючи покриття. Радіатор горизонтально кладуть на дерев’яну підкладку, так, щоб гумова прокладка щільно прилягала до його поверхні. Відповідно до інструкції, готують компаунд. Його слід використати протягом 20 хв за температури 20°С. Опісля починається полімеризація. Повне затвердіння компаунда відбувається через 24 години. Підвищення температури до 60°С зменшує час затвердіння на дві 2 години. Приготовленим компаундом заповнюють усі комірки пошкодженої ділянки радіатора до самого верху. Для кращого проникнення компаунду в порожнини радіатора потрібно, щоб температура була 20…25°С, якщо вона нижча, варто нагріти або радіатор, або компаунд. Радіатор залишають у такому положенні до повного затвердіння рідини. Такий спосіб ремонту практично не погіршує роботу радіатора, оскільки компаунд “Десан” має добру теплопровідність, і радіатори допускають виведення з роботи певної кількості трубок, якщо неможливо їх герметизувати.
1 2