Сторінка
2
Параска Хома як невтомна бджола, турботлива птаха спішить робити людям добро, залишити помітний слід на землі. Тож хай благословиться і й на нові щедрі творчі ужинки, невтомні пошуки і щасливі знахідки:
Організація сприймання:
а) Активізація уваги /установка та сприймання/ за допомогою розповіді учителем легенди, казки:
Маргаритки - квіти Пресвятої Діви Марії.
Коли Пресвята Діва Марія отримала від архангела Гавриїла благу вість, то вирушила повідомити про це свою родичку Єлизавету. їй довго довелося йти горами й долинами Іудеї. І ось, коли вона йшла полями, усюди, де тільки ступала нога майбутньої Богоматері, виростали маленькі блискучі білі квіточки, отож увесь шлях її, позначений ними, немов утворював квіткову доріжку. Ті квіти - наші скромні білі маргаритки.
Білі, як сяйво німбу, пелюстки їхні нагадували славу Божу, а золота середина - священний вогонь, який палав у серці Марії.
Казка про походження маргаритки.
"Велике сонце - нічого так не любить, як квіти, нічого так не голубить й ні про кого так не турбується.
І тому всі рослини протягом століть хоч про що-небудь та просили його. Одні хотіли бути більшими, інші - духмянішими, треті бажали мати кращі барви і так дачі.
Лиш одна скромна рослина, білі квіточки якої рясно блищали на лугах, мов зірочки, ніколи ні про що не просила.
Одного разу сонце здивувалося цим і, зупинившись перед рослиною, запитало: чи задоволена та своєю долею, чи не бажає чого?
- Спасибі, - відповіла рослина, - я почуваюсь цілком щасливою у такому вигляді, як мене створив Господь.
- Це прекрасно з твого боку, - сказало сонце, - але подумай, може, в тебе виникне якесь бажання, а мені дуже хотілося б його виконати,
- У такому разі дозволь .мені цвісти за будь-якої пори року. Л радію, коли мене зривають діти й граються зі мною, я так люблю дітей,
- Нехай буде по-твоєму, — відновиш сонце, - і оскільки ти серед усіх квітів найскромніша й схожа на перлину, то називайся віднині маргариткою.
Сказавши це, сонце одним із своїх променів доторкнулось серцевини квітки її залишило посередині жовтий кружечок, немов свою печатку, а пелюстки її розішлись урізнобіч, немов сонячне сяйво.
Саме таку красу рідної землі її квітів відтворює у своїх картинах самобутня народна художниця з Чернятина - Параска Хома.
б. демонстрація творів Параски Хоми /з паралельним коментарем учителя/:
"Маки і соняшники" /1977/
Справжнім дивом здається зображене на цій картині розмаїття соняшників і маків, омитих вранішньою росою й зігрітій ласкавим сонцем. Це лиш невеликий куточок мальовничої української землі. І він уявляється майже казковим.
На картині майстерно, витончено відтворено кожну квіточку, кожний листочок, вміло створено гармонію композиційного центру із поєднанням допоміжних елементів. Тут правдиво дібрано колірні сполучення та відтінки. Художниця навмисне зобразила в центрі пишний соняшник, який переходить в червону гаму маків, а далі - в зелену гаму в поєднанні цілого сузір'я маків. Здається, що відчувається п'яний, солодко-медовий аромат цього квітучого "царства".
Картина викликає захоплення красою української природи, бажання милуватися нею. поглиблює любов до рідного краю, наповнює душу радістю та захопленням від краси навколишнього світу.
"Жоржини у вазі"/1979/
Параска Хома любить малювати квітну вазах. Тому не дивно, що вона на вазі зображає елементи рослинного орнаменту, які підкреслюють форму ваза, в якій пишно вмістились жоржини.
Досконалості твору додає його композиційна будова, де в центрі жоржини, які знаходяться на фоні зеленого листя, що буяє навколо них. Вони міняються різними барвами, кольоровою теплою гамою пелюсток, від жовтого кольору, оранжевого до темно-червоного. Блакитний фон додає благодатного спокою до загального настрою картини і викликає почуття зворушливості, ніжності до чогось таємничого.
Цілісність композиції, локальність кольору надає картині довершеності, святковості в поєднанні з оточуючим середовищем.
"Квітну вазі" /1979/
Цю картину Параски Хоми можна вважати однією з найкращих доробок художниці.
Композиція її проста і лаконічна : наче у вінку з оранжево-жовтих квітів та фіолетових за кольором, які ритмічно чергуються в симетричному варіанті, зображено пишний червоний букет. Дуже цікаво зображена ваза, яка складеться з білих маргариток на оранжевому фоні, а посередині вази з листків в'ється основний стовбурець пишного букету, який немов стримує всю композицію тих квітів, які в'ються навколо вази, це і фіалки, ромашки, золотушник, дзвоники, братки, незабудки. Довершують радісне мелодійне звучання цього "квіткового" хору" бузкові квіти, що схилилися над буйним квітковим розмаїттям.
Художниця ніби пестить тоненьким пензликом кожну квіточку, листочок. 1 колорит, легка прозорість фарб і композиція картини підпорядковані розкриттю поетичного образу української землі, з подихом теплого літа, мирним спокоєм та тишею.
Картина створює особливий настрій, викликає почуття ніжності до чудових квітів, милує серце споконвічною красою рідної землі.
"Жоржини у вазі”
І згадується віршик Катерини Перелісної "Теплий дощик":
Дощику дрібненький
Дощику тепленький,
Просять тебе діти,
Поливай їм квіти.
Щоб було в садочку
Гарно, як в віночку.
І все це, як у веселому казковому танку. Колірні сполучення в цьому творі дібрано дуже вдало: фіолетово-рожевий теплий колорит врівноважує зелене оточування листків.
''Волошки та маків цвіт" /1981/
Цей твір написано майстерно, витончено та правдиво, але й напрочуд поетично.
Літні квіти із тендітними стебельцями знайомі з дитинства, невибагливі, прекрасні у своїй простоті польові квіти: волошки, незабудки, фіалки, братики, які в'ються навколо червоних маків. І згадується вірш про мак:
Як без вишні — не садок.
Так без маку - не вінок,
А його ось, як на те,
Скільки в полі тут росте!
І червоний і стрункий
І свіженький все який!
Цілу купу нарвемо –
Всім віночки сплетемо.
Досконалості твору додає його композиційна будова, що дає змогу нібито підійти зовсім близько до цього розмаїття квітів і уважно роздивитися кожну окрему рослину.
Завантажити реферат