Сторінка
9
Вишивання гладдю
а) вишивання дрібних листочків;
б) вишивання ягід;
в) вишивання пелюсток квіток, розташовуючи стібки за формою узору;
г) контур листка, зашитий не повністю.
Шов “протягування”*
Швом “протягування” виконують геометричні узори в основному червоними і чорними нитками.
Назва шва походить від техніки вишивання: робоча нитка ніби протягується через тканину.
Для засвоєння техніки протягування виконують зразок, узор якого складається з різних по довжині стібків, виконаних справа наліво зразу по всій довжині тканини. Лицеві і виворітні стібки узору чергуються між собою ( див. малюнок нижче).
За таким принципом виконують всі узори протягування. В узорах кожен ряд може повторюватися 3-5 разів. В залежності від цього орнамент виходить ширший або вужчий.
На вишивання протягуванням у ІІ класі відводиться 2 години, під час яких учні вишивають сувенірні вироби за вибором.
Зразки вишивок, виконаних протягуванням
Шов “низинка”*
Назва “низинка” походить від прийому вишивання. Вишивається низь з виворітної сторони. Лицева сторона узору – це виворіт вишивки. Низзю виконують геометричні орнаменти чорними або червоними нитками.
Низь виконується справа наліво стібками по всій довжині узору. Робочу нитку закріплюють петлею на одній нитці тканини справа, знизу, біля початку зразка. Знизу вверх виконують перший ряд узору.
Характерне для цього шва те, що на голку набирають і пропускають, виконуючи стібки, непарну кількість ниток тканини. Вишивання цього шва великої уваги.
Виконавши перший ряд узору, тканину повертають і знову знизу вгору, через ниточку тканини виконують другий ряд узору. Кожен наступний ряд виконують теж через ниточку тканини, і теж знизу вгору.
Якщо в узорі необхідно виконати стібок на велику кількість ниток (на-приклад, 7 ниток), то вишивають його так. На голку беруть 4 нитки тканини, протягують робочу нитку, потім повертаються, вколюють голку знизу через одну нитку від робочої нитки і виводять голку вертикально вгору через 4 нитки тканини. З лицевої сторони утворюється довгий стібок з замочком (див. малюнок нижче).
Зразок вишивки низинкою.
Виконання стібка на 7 ниток у 2 прийоми (а, б).
Особливості роботи вчителя
з учнями під час вивчення
тем з вишивання у початкових класах
Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні з вивченням інших тем на уроках трудового навчання.
Учні значно легше засвоюють знання з обробки паперу ,пластиліну та інших матеріалів, так як з ними вони зустрічаються з раннього віку. До школи дуже мала кількість дітей уміє шити чи вишивати. Навчання цим видам діяльності відсутнє у дитячих садках. Рідко вчать дітей-дошкільнят шиттю у сім’ях. Тому уроки з шиття у початкових класах, особливо в І класі, викликають у дітей значні труднощі.
Труднощі виникають також через специфіку технологічних операцій. Дрібні м’язи рук дітей 7-8 років ще слабо розвинені. Координація рухів не відпрацьована, а при шитті, вишиванні саме потрібна плавність і послідовність рухів. Технологія найелементарніших швів вимагає виконання точних, ледь помітних, але цілком визначених рухів.
З’являються труднощі при розрізуванні тканин, при підгинанні і підшиванні країв виробів.
Такі труднощі вимагають на початковій стадії навчання шиттю, вишиванню використання продуманих прийомів навчання.
На виготовлення навіть самих простих виробів витрачається значно більше часу, ніж при роботі з папером, тому у дітей часом зникає інтерес до виконуваної роботи. А результати праці, як відомо, в молодшому віці є важливим фактором трудового навчання.
Вчителі застосовують різноманітні прийоми навчання шиттю, але головним чином використовують інструктаж, різні демонстраційні таблиці.
Визначається напрямок стібків, від шва з лицевої і виворітної сторони. Зупиняються на призначенні швів. Дуже добре, якщо вчитель підготує і продемонструє зразки кількох виробів, як надалі належить виконати учням.
Деякі прийоми первинного
ознайомлення зі швами:
1. Виконання ручних швів на папері в клітинку.
2. Виконання ручних швів на цупкому папері, на якому попередньо зроблені отвори шилом або товстою голкою.
3. Виконання ручних швів на тонкому пластику, на якому попередньо зроблені отвори шилом.
4. В окремих випадках первинне ознайомлення з ручними швами здійснюється зразу на тканині, заздалегідь розміченій. Ця розмітка відповідає тій, яку рекомендувалося виконувати на цупкому папері. Олівцем проводять тонкі прямі рисочки і на них на однаковій відстані ставлять крапки.
Необхідно з перших уроків з вишивання робити подвійні проколи, так як техніка виконання всіх наступних швів побудована на цьому принципі.
Для більш успішного вивчення швів учнями використовуються різні наочні пристосування, які демонструє вчитель. Найпростішим пристосуванням є шматок картону (500*200 мм), на якому проведено п’ять тонких ліній. На кожній лінії на відстані 10 мм одна від одної нанесено точки. В цих точках попередньо зроблені отвори шилом (щоб на уроці не тратити час на проколювання картону голкою).
Для демонстрації виконання шва потрібно мати товсту канцелярську голку, щоб її було видно всім учням. Замість звичайних ниток застосовують яскравий шнур, тасьму.
Використання такого пристосування при вивченні швів допоможе дітям зрозуміти послідовність накладання стібків.
III. Значення вивчення тем з вишивання
на уроках трудового навчання
в початкових класах.
Знання і вміння з обробки тканин і текстильних матеріалів у рівній мірі необхідні як дівчаткам, так і хлопчикам. Уміння і навички з шиття і вишивання є важливим елементом в праці з самообслуговування. Любов до шиття і вишивання, привита дітям з раннього віку часто зберігається на все життя.
Політехнічні знання, отримані учнями на уроках шиття і вишивання, розширюють їх світогляд, збагачують уявлення про поширені в житті людини тканини, волокнисті матеріали, про галузі промисловості, зв’язані з виробництвом тканин і волокнистих матеріалів. Головним чином учні одержують початкові відомості про текстильну, швейну промисловість, про народні традиції шиття і оздоблення одягу, відомості з народознавства та українознавства.
Завантажити реферат