Сторінка
3

Мистецтво Росії ХІV – ХVІІ ст.

Таким же складним і суперечливим був розвиток російського мистецтва цієї пори. Розквіт іконопису в першій половині ХV ст. (А.Рубльов) та монументального живопису другої половини цього століття (Діонісій), змінюється поступовим занепадом обох видів у ХVІ-ХVІІ ст. з’являться і набуває все більшого поширення "парсуна" - попередник російського портрета.

У ХVІ-ХVІІ ст. надзвичайно інтенсивно розвивається архітектура. Храм Василія Блаженного, церква в Коломенському, ансамбль в Кіжан, архітектурний комплекс Московського Кремля увійшли до скарбниці російсько­го будівельного мистецтва як неповторні шедеври. У книжковій справі ефектний переворот зробив Іван Федоров – московський першодрукар, який у 1564 році випустив своє перше друковане видання - "АПОСТОЛ".

Найважливішим же досягненням названого періоду є те, що з колись розрізнених місцевих мистецьких шкіл поступово сформувалось єдине на­ціональне російське мистецтво.

З усіх розрізнених земель Русі найменше від монголо-татарської навали постраждав Новгород.

У кінці ХІІІ - початку ХІV ст. це місто перетворилося на великий центр Північно-Західної Русі.

Розквіт Новгорода вплинув на розвиток мистецтва, насамперед архітектури. Характерним у цей період став одноглавий, невеликий, але просторими храм з однією апендою.

Класичним зразком подібної архітектури е церква Спаса Преображення на Ільїні (1374). Вона відзначається красою зовнішнього оформлення. Численні, асиметрично розташовані заглиблення в стінах у вигляді арочок, ніш, випуклих напівколонок, хрестів найрізноманітнішою форми створюють на поверхні фасадів мальовничу гру світла й тіні, що надає церкві наряд­ного характеру.

Інтенсивне будівництво приваблювало в Новгород не тільки архітекторів, але й живописців. Саме в Новгороді розкрився могутній талант Просавленого Феофана Грека, художника і філософа, який прибув із Візантії і знайшов на Русі свою другу Батьківщину Феофан Грек разом з новгородськими живописцями працював над розписами церкви СПАСА ПРЕОБРАЖЕННЯ на Ільіні. Живопис Феофана Грека, який зберігся тільки частково вражає оригінальністю й драматизмом образів, гостротою їх характеристик. У феофановських образах ми неначе бачимо відгомін тієї складної і багато­страждальної дійсності, сповненої тривог і боротьби, свідком якої був художник.

й ХV ст. Новгород поступово втрачає своє провідне становище. В архітектурі не з'являється нічого значного. Втрачає монументальні якості і фресковий живопис. Тільки Ікона, на яку великий вплив справила народна творчість, зберігає високі художні якості Новгородському іконо­пису цього часу більше, ніж будь-коли властиве народне тлумачення тра­диційних релігійних образів і сюжетів. Так, багато святих сприймались як покровителі людей, тварин, природи. Одним із найулюбленіших персонажів став св. Георгій, якого художники часто перетворювали в образ молодого сміливого воїна, що вбиває списом дракона - уособлення зла.

У Другій половині ХV ст. сюжети новгородських ікон стають ще різноманітнішими, їх композиція ускладнюється. Художники вводять в ікони зображення архітектури, пейзажу, різних побутових подробиць (такі ікони "Новгородці, що моляться" (1467р.).

У другій половині ХІV ст. московські князі зуміли об’єднати ряд удільних князівств у спільній боротьбі з Золотію Ордою. Історична Куликовська битва (1300), яка поклала початок вигнанню монголо-татарських завойовників, ще більше зміцнила авторитет і значення Москви.

У середині ХІV ст. навколо Кремля споруджується кам'яний мур (близько 2 км) з дев'ятьма баштами.

До Москви – нового художнього центра-потяглися архітектори, художники. До Москви переїхав і Феофан Грек. У Москві розрів і розквітнув та­лант Андрія Рубльва (1360-1430), творчість якого стала одним з найвищих досягнень російської культури.

Відомості про художника, які дійшли до нас, дуже скупі. Відомо, що Рубльов був монахом Юність його пройшла в Троіці-Сергієвському монастирі.

Рубльов прагнув втілити у мистецтві своє розуміння сучасного ідеалу. Образи художника відзначаються великою людяністю, сповнені почуттям, світлої парості, душевної чистоти й гармонії.

Своїм мистецтвом Рубльов хотів піднести людину, розкрити її моральну красу, вселити в її душу впевненість і надію.