Сторінка
2

Декоративні штори (макраме)

Однак вважають, що першим хто почав займатися вузликовим плетінням, були моряки. Вони виявлялися винахідниками самих хитромудрих і практичних вузлів. Появившийся більше п’яти тисячоліть назад вітрильний корабель, не можна було уявити без мотузок, якими кріпилися щогли, підтримувалися вітрила.

В морській справі налічувалося близько чотирьох тисяч вузлів. Багато з них перейшло в художнє ремесло макраме. Моряки минулого крім вузлів використовували в своїй роботі безліч різноманітних, практично необхідних плетінь. Більшість різного роду плетінь і орнаментів із мотузки моряки передумали від нудьги. Адже в старі часи плавання моряків тривало нерідко роками. Щоб скоротити вільний від роботи час, моряки займалися рукоділлям. Їх матеріалами були відслугувавші свій вік троси з Маніли і Сизаля.

Все красивіші і досконаліші ставали плетені вироби. В ХІІІ столітті в Західній Європі появилося найвитонченіше вузликове мереживо, яке відразу ж покорило серця середньовічних жінок. З грубих чоловічих рук вони взяли в свої ніжні і м’які пальці шовкові нитки, шнурки, шерстяну і бавовняну пряжу і стали створювати рукотворне чудо – штори, скатерті, абажури, ширми і інші унікальні витвори прикладного мистецтва.

В період середньовіччя модними стали вузликові прикраси на сукнях, нижній білизні, накидках. Плетінням обробляли край плащів, появилися плетені пояси, шапочки, сумочки і гаманці.

Виготовляли їх із самих різноманітних ниток: шовкових, бавовняних, шерстяних. Час зберігає зразки цих чудових робіт на старовинних полотнах живописців, а також серед музейних експонатів.

За свою історію мистецтво макраме не раз занепадало і знову відроджувалося. Нерідко змінювалася і його назва: квадратне плетіння, вузликове мереживо, вузликова бахрома, шнурок Макнатари, мексиканське мереживо і, на кінець послідня, яка прийшла до нас з ХІХ століття – макраме. Походить це слово від турецького “макрама”, що означає шарф чи серветка з каймою.

Змінювалося призначення виробів, їх стиль і художнє оформлення, але техніка виконання залишилася незмінною. В макраме використовується не так вже й багато вузлів, знайомих людям з глибокої давнини. Пощастило тільки самим простим та красивим, необхідних людям для плетіння різноманітних речей.

В нашій країні вузликове плетіння з’явилося наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Наші бабусі прикрашали торочками весільні рушники і та білосніжні скатертини. Складовою частиною народного вбрання були ажурні шалі та хустки, прикрашені каймою і китицями.

У наш час макраме знову ввійшло в моду. Можливості використання його стали надзвичайно широкими. Дедалі частіше зустрічаються вироби, виконані цією технікою, в опорядженні сучасних приміщень, в оформленні одягу. Це елегантні сумки, ремінці, мереживі комірці, декоративні настінні прикраси, газетниці, скатертини, віконні занавіски тощо. Можливі для творчості в цьому виді рукоділля необмежені.

1.2. Орнамент та композиційна структура вузлів в макраме.

В макраме використовують не так вже й багато вузлів, знайомих людям з глибокої давнини. Пощастило самих простим та красивим, але необхідних для плетіння різноманітних ланцюжків і сіток. Найпростіше ланцюжки і сітки створюють спокійний одноманітний фон, на якому чудово читається основна композиція з вузлів.

Простий вузол. Прийшов він до нас з глибокої давнини і виявися настільки живучим і необхідним, що сучасне вузликове плетіння не могло обійтися без нього. В літературі по рукоділлю згадується кілька назв простого вузла: петельний, круглий, пальцевий, звичайний, вузол “через руку”. Одна із самих старовинних назв “колач”, дана йому за схожість з хлібним колачом.

Петельний вузол. Інші назви цього вузла: “горизонт”, “вузлик в кружечок”. В залежності від того, як нитка вибирається в ролі робочої (нитка якою працюють) – ліва чи права, вузол може бути лівим або правим. Як правило ліві вузли зв’язують лівою рукою, правою натягують вузликову нитку (нитка навколо якої зв’язують вузли) і, навпаки, праві вузли зав’язують правою рукою, лівою натягують вузликову нитку. Зовні вузли не відрізняються один від одного: один – дзеркальне відображення другого.

Вузол “фріволіте”. Так називають вузол, що прийшов із старовини рукоділля фріволіня або говночного мережива. Один вузол “фріволіте” складається з двох петельних вузлів і, в залежності від того, як вони: ліві чи праві – вузол “фріволіте” одержує свою назву: лівий або правий.

Репсовий вузол. Це один із найпопулярніших вузлів макраме. Він складається з двох петельних вузлів. В старовинних книжках його називають: рубчатий, ребристий, випуклий, двійний. Поверхня полотна з репсових вузлів має характерну особливість – вона вся із випуклих рубчиків. В плетінні їх називають бридами.

Брида – це ряд репсових вузлів, розміщених щільно одна до одної на вузликовій нитці. Бриди можуть бути горизонтальними, вертикальними, діагональними, фігурними, спіральними.

Геркулесовий вузол. Цей вузол прийшов з сивої давнини і отримав свою назву на ім’я міфологічного героя. В морській практиці його називають прямим вузлом, а серед любителів макраме він відомий як вузол Геракла, плоский без основи.

Стародавні лікарі користувалися ним при перев’язуванні ран або переломів: моряки зав’язували таким способом троси. Використовували геркулесовий вузол і як пряжку-застібку.

Із сотні вузлів, знайомих людям з сивої давнини, є особливо вивежені, що вражають своєю красою і заплутаністю. Здаються вони вузлами-головоломками, однак в основі цих складних переплетень лежить знайомий всім принцип штопки. До таких вузлів відносяться і дійшовши із найдавніших часів загадкові вузли-талісмани. В житті людей вони мають важливе значення: їх обожнювали і приписували чудодійні якості, вірили в їх чарівні сили. Вузли-символи носили як амулети, вишивали золотими нитками на одязі, повторювали в дерев’яній і кам’яній різьбі в написанні початкових букв.

Пройшли століття і деякі вузли-талісмани за красу, народжену симетрією, стали декоративними предметами нашого побуту: ковриками, серветками, підставками, панно. Тепер ці вузли називають декоративними або орнаментальними вузлами-плетінками.

Одним із головних елементів плетених візерунків є різноманітні ланцюжки, які допомагають з’єднати між собою окремі фрагменти орнаменту в одне ціле і надати йому завершеності.

Ланцюжки – це однотипний або різнотипні вузли, зав’язані один під одним в певному порядку. Вони надзвичайно декоративні і різноманітні по формі і інколи здається, що навряд чи можна придумати нові, але виявляється, що досить щось трішки змінити і показується ланцюжок, не схожий на всі інші: щільний або навпаки, ажурний, листоподібний, прикрашений намистами або керамікою.

Без ланцюжків в плетінні не можна зробити жодної речі. Вони вплітаються в фактуру настінних прикрас, абажурів, фіранок на них підвішують тяжкі кашпо і витончені підвіски, з них роблять сучасні прикраси: сережки, персні, браслети.