Сторінка
1

Сутність грошових розрахунків підприємств

У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також ви­конання різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх пла­тежів створює грошовий оборот.

Грошовий оборот — це виявлення сутності грошей у русі. Він охоплює процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру гро­шового обороту на підприємстві справляють вплив стадії вироб­ництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який по­требує збільшення виробничих запасів, призводить до збільшен­ня платежів, пов'язаних з їх придбанням. Збільшення трудоміст­кості продукції збільшує платежі, пов'язані з оплатою праці. Прямі і зворотні зв'язки між виробництвом і споживанням здійс­нюються через стадії розподілу й обміну за допомогою грошово­го обороту.

Особливе місце займає грошовий оборот у процесі реалізації продукції. За товарного виробництва продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим суб'єктом господарювання, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання ін­шого продукту тільки після його оплати. Під час реалізації переві­ряється відповідність між обсягом і структурою виробництва та су­спільною потребою в них.

У соціалістичній економіці рух товарних і грошових потоків у економічній літературі розглядався крізь призму планової організа­ції процесу відтворення і його складових — виробництва, розподілу, споживання.

Ринковим відносинам властивий вільний рух товарів, послуг, ка­піталу і ресурсів. Саме цей момент треба враховувати, розглядаючи рух товарів і пов'язаний з ним оборот грошей.

Оборот грошей супроводжує обмін товарів і послуг, коли здійс­нюється оплата за товар і гроші переходять від покупця до продав­ця. У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кож­ний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на рахунках суб'єктів господарювання, громадських організацій, кош­ти населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише по­тенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебуває в обороті, завжди буде меншою за загальну кількість грошей на суму грошових фондів накопичення і зберігання. Останні постійно залу­чаються в активний грошовий оборот.

Маса грошей, яка перебуває в обороті, має дві форми: готівкову і безготівкову.

Розмежування грошового обороту на безготівковий і готівковий стає інструментом регулювання об'єкта грошового обороту — грошової маси.

Більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підпри­ємств і організацій, банківських і фінансових установ, населення.

Грошовий оборот на кожному підприємстві пов'язаний з такими напрямками:

— забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, ма­теріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

— реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування ви­трат і формування доходів;

— сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;

— забезпечення спільної діяльності підприємств;

—отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам.

Таке групування пов'язане з різною економічною сутністю на­званих розрахунків, документооборотом, видами й методами фінан­сового та банківського контролю.

Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через банківські установи, що в них відкрито рахунки суб'єктів підприєм­ницької діяльності.

Від правильної організації грошових розрахунків у цілому зале­жить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб'єктів господарювання.

Одним із головних факторів нормалізації розрахунків у народ­ному господарстві є запровадження єдиних розрахункових правил, які визначаються відповідними нормативними актами.

Безготівкові й готівкові розрахунки

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безго­тівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безго­тівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійс­нення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприя­ють банківські установи, у них також заінтересована держава — не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вив­чення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Го­тівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування насе­лення — виплата заробітної плати, матеріального заохочення, диві­дендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійсню­ються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кош­ти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тіс­ний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установле­ному порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.