Сторінка
3

Трійця (Клечальна неділя) - за народним календарем відзначається на п’ятдесятий день після Великодня. Як святкували та що їли

Пізніше, щоб не мучити дівчат, яким годинами доводилося тримати вгорі руки, «тополям» почали чіпляти до плечей гілки, зв язані над головою тими ж оздобами. Так було легше витримувати тривалий похід по селу та околицях, по житах і садках. Дівчата разом з «тополею» бажали всім господарям і господиням багатого врожаю, добробуту і щастя, а ті в свою чергу дарували їм стрічки (чи гроші на стрічки) і частували вином, наливкою, пивом чи горілкою, калачами, пиріжками і млинцями. Дівчата співали:

Ми тополю водили,

Мед-ґорілочку пили,

Ти, тополе, розвивайся,

Вій вітром буйним

Не ламайся,

Житечку вклоняйся.

Всі ці звичаї були сповнені символіки добробуту і пов’язувалися з кінцем весни — початком літа, порою, коли закладалися основи для майбутнього врожаю. Недарма ходили вклонятися житу і садам, просили в річки дощу, а в лугу — трави для худоби. На гуляннях обов’язково готували яєчню, бо яйце — відомий символ родючості, безперервності буття Тиждень Зелених свят був останнім у низці м’ясоїдних. Після нього розпочинався Петрівський піст, що тривав аж до дня святого Петра. Готували святкові страви з птицею, доїдали м’ясні припаси, якщо такі, лишилися з Великодня: ковбаси, шинку. Смажили яєчню, їли варені яйця, млинці та вареники. Багато споживали різної молодої зелені: цибулі, часнику, редиски і редьки. Для приготування борщів, начинок для пирогів і налисників використовували щавель, шпинат, лободу, молоде листя кропиви й буряка тощо.

Троїцький хліб (різноманітну випічку) робили для живих і для мертвих. У його символіці збереглися рештки стародавніх вірувань, поклоніння травам, хлібам і деревам. Тому пекли круглі з діркою калачі, які вішали як вінки на дерева, пироги з першими ягодами чи ревенем, із зеленню та яйцями тощо.

Трійця — велике свято. В Україні багато церков, присвячених Святій Трійці. Лише в Києві є кілька Троїцьких храмів, знаменитих як історичні пам’ятки.

Найбільш відома з них Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври, збудована на початку XII століття. Не збереглася, на жаль, Троїцька Старокиївська церква (1651 -1682). Чудову пам’ятку архітектури середини XVIII століття — Троїцьку церкву в Китаєві — спорудив видатний український зодчий С. Ковнір.

За звичаєм, в Україні пишно відзначають храмові свята навіть там, де за часів Радянської влади церкви були знищені. Після служби відбуваються обов’язкові гостини, родинні й громадські застілля. На Троїцький храм готували традиційні борщ, вареники, пироги, голубці, млинці, налисники. Особливість троїцьких храмових трапез полягала в тому, що вживали багато молодої зелені, нею ж приправляли страви.