Сторінка
9
Слово “батик” яванського походження і в перекладі означає “малювання гарячим воском”. Мистецтво батику розвивали з глибокої давнини багато народів світу – індійці, китайці, єгиптяни, перуанці, але найвищого розвитку і художньої досконалості воно досягло в Індонезії на Яві. Більшість дослідників вважає, що батик зародився у ХІІІ-ХIV столітті, а став найпоширенішим у ХVII столітті, коли був винайдених “чантинг” – оригінальний інструмент для нанесення узорів розтопленим воском.
У нашій країні батик зародився у 30-х роках ХХ століття і отримав розвиток і визнання.
Ручні розписи тканини вміщують так званий холодний батик, гарячий батик і вільний розпис тканини. Кожний з них має свої особливості.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
- Які ви знаєте ручні способи художнього розпису тканини?
- Який спосіб оформлення є найпростішим?
- У чому полягає суть цього способу?
- Як розвивалося мистецтво батику?
- Коли зародився батик у нашій країні?
- Які два види батику відомо?
IV. Пояснення нового матеріалу.
· Перегляд демонстраційного матеріалу.
- Особливістю рисунків холодного батику є їх чітко виражений графічний характер. Рисунки ці наносять на тканину спеціальними резервними сумішами (резервами) у вигляді замкнутих контурів і вже у їх межах фарбами розписують виріб. Резерви для холодного й гарячого батику відрізняються між собою.
За розпису скляною трубочкою до складу резервуючи сумішей для холодного батику входять гумовий клей, бензин, віск, парафін, вазелін і каніфоль. Існує кілька рецептів для холодного батику.
Холодні резерви для батику, г
| 1 | 2 | 3 |
Гумовий клей | 200 | 200 | 200 |
Бензин | 250 | 250 | 250 |
Парафін | 50 | 25 | 50 |
Віск бджолиний | - | 25 | - |
Каніфоль | - | - | 2 |
500 | 500 | 502 |
Розпис способом холодний батик
За розпису тканини способом холодний батик рисунки можуть бути виконані різноманітні, але обов’язково чіткий поділ кольорових площин. Кожну з таких площин обводять резервом. Для нанесення контурів рисунки резервом застосовують скляні трубочки довжиною 15 . 20 см з тонкими загнутими кінчиками. На невеликій відстані від кінчика є потовщення – резервуар для резервуючої суміші. Для набирання резерву кінчик трубочки опускають у резерв і через широкий кінець втягують його у трубочку до заповнення резервуару.
При розписуванні кінчик трубочки з набраним резервом обтирають ватою. Після цього трубочку швидко опускають на тканину і почекавши, поки резерв затече у кінчик трубочки, починають наводити контури рисунка.
Залежно від волокнистого складу тканини, її щільності й товщини, трубочки необхідно вести з різною швидкістю. Наприклад, за наведення контуру по щільних і більш товстих бавовняних тканинах (полотно, бязь) трубочку слід вести досить повільно, щоб резерв міг повністю просочити тканину (для таких тканин необхідно наводити контур також із зворотного боку тканини). При наведенні контурів рисунка на капроні й натуральному шовку трубочки слід вести швидше, постійно стежачи за тим, наскільки рівномірно резерв просочує тканину. Якість наведення контуру слід контролювати з зворотного боку, поки не висох резерв. Місця, які погано просочені, або мають пропуски, треба зарезервувати із зворотного боку тканини.
Після нанесення резерву на тканину йому дають висохнути. Тривалість висихання залежить від температури приміщення і становить у середньому 20 . 40 хвилин.
У холодному батику зарезервовані контури назавжди залишаються на тканині.
Перед розписом рисунок на тканину наносять олівцем, а потім нанесені контури рисунка обводять скляною трубочкою з резервом. Якщо виріб виконуватиметься у кількох примірниках, доцільно спочатку виготовити шаблон. Для цього з ескізу на кальку знімають контур рисунка, а потім чорною тушшю переводять його на щільний папір. Контурна лінія рисунка повинна мати ширину не менше 1 мм, щоб її було добре видно через тканину. Отриманий шаблон підколюють до тканини.