Сторінка
2

Фольклор і християнство

Співам і танцям сприяла і така поширена в селах форма взаємодопомоги, як толока. На толоці працювали безкоштовно, але після закінчення роботи господарі пригощали толочан і розважали обов’язково танцями.

На Гуцульщині існує звичай весняного ходу на полонину. При цьому співи та інструментальна музика є обов’язковими. А на полонині ціле лі то звучать сопілка, флоєра, трембіта і чоловічі коломийки.

Давніми і своєрідними були міські професійні об єднання музикантів - кобзарів та лірників. Вони проіснували від початку ХVІ до початку XX ст. і лише за радянської влади були ліквідовані. В музичних цехах культивувалася взаємодопомога, передача майстерності, етика і звичайно плекалася традиційна професійна музика. Такі жанри як думи і псальми виконували лише кобзарі та лірники.

У сільському побуті існувало три головні місця громадських зібрань церква, ярмарок і корчма. Церква була головним святим місцем, де кожен змушений був її відвідувати в неділю та на свята. В церкві відбувалося хрещення, вінчання та поминання померлих. Особливу роль в дозвіллі молоді відігравав вигін. Тут збиралися парубки на різні ігри та забави, співали коляди, маланкували, дівчата грали гаївки та співали різних пісень.

На ярмарках кобзарі та лірники були найчастішими гостями. Тут вони виконували свої пісні та думи, часто грали та співали жартівливих та танцювальних пісень. На ярмарках часто виконувалися інтермедії різного роду мандрівних театрів чи спудеїв.

Одним з найголовніших громадських місць завжди була корчма. В давні часи наші предки багато не пили, а в корчмі вирішували різного роду громадські та власні справи. У корчму люди приходили, аби побесідувати показати себе, тут часто відбувалися молодіжні танці. Саме в корчмі створювалися різного роду пісні, зокрема жартівливі.

Отже, розмаїття жанрів, настрою, характеру поза обряд свого українського фольклору не в останню чергу пояснюється розвиненими й різноманітними формами громадського побуту - виробничими професійними, статево-віковими, а також досконалим вибором розваг і відпочинку. Як старші люди так і молодь протягом багатьох століть цілком вдовольнялися здоровим фізично, змістовним емоційно й духовно сільським життям і побутом» Все це сприяло становленню спільного національного музичного набутку.

Література

1. Іваницький А.І. Українська народна музична творчість: Навч. посібник. - К.: Муз. Україна, 1990. - С.15-16.

2. Іваницький A.І. Українська музична фольклористика (методологія і методика/: Навч. посібник. - К.: Заповіт, 1997. - С.55-66.

3. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. - М 1987.

4. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. - М., 1981.

5. Кульчицький 0. Світовідчування українця (/ Українська душа (Відп. редактор В.Храмова, - К., 1992.

6. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. Історично-релігійна монографія. - К.: AT "Обереги". 1994. - С.313-334.