Сторінка
1

Ринок капіталу. Поточна цінність майбутніх грошових потоків

1. Характеристика капіталу. Особливості ринку капіталу.

2. Запаси і потоки.

3. Сьогоденна дисконтована цінність (поточна цінність майбутніх грошових потоків).

1. Капітал (капітальні блага) – це виробничий ресурс тривалого користування, тобто будь-які створені (на відміну від праці й землі) блага, що використовуються у виробництві інших благ. Розрізняють: фізичний капітал (обладнання, споруди виробничого призначення, запаси матеріалів) та людський капітал (навики, вміння, спеціальні знання, що необхідні у виробництві товарів).

Користування капіталом або послуги капіталу у виробництві товарів та послуг є потоковою величиною (потоком), що вимірюється в одиницях капітальних благ, які використовуються протягом якогось проміжку часу. Запаси капітальних благ фірми на певний момент часу утворюють її капітальні запаси (фонди).

Збільшення капітальних запасів у виробника відбувається завдяки інвестиціям. Інвестиції – процес створення нового капіталу, що вимагає витрат фінансових ресурсів і призводить до змін у запасах капіталу. Джерелом інвестиції є заощадження економічних агентів, зокрема позичкові кошти, які утворюються у домогосподарств за рахунок заощаджень.

Гроші, позичені для інвестицій, мають повернутися вкладникові з прибутком. Процент – це чистий доход (прибуток), який отримує власник капіталу (позичкових грошей) внаслідок їхнього використання протягом певного проміжку часу (року). Так, якщо було позичено 200 грн., а через рік повернуто 220 грн., то процент складатиме 20 грн.

Альтернативною вартістю інвестицій є процентна ставка – ціна одиниці фінансових ресурсів, що використовується протягом року. Процентна ставка вимірюється у частках від одиниці або у відсотках. Попередньому прикладу відповідатиме процентна ставка 0,1 або 10%.

Ринок капіталу – це ринок, чи група пов’язаних ринків, на яких капітал у фінансовій формі позичається на різний термін (короткий, довгий або взагалі невизначений) і на різних умовах; на кожному ринку існує свій рівень процентної ставки. Окремі ринки капіталу досить пов’язані між собою, через те що для вкладників і позичальників існує можливість переходу з ринку на ринок, а бажання переходити залежить від умов отримання кредитів і доходності операцій. Тому, для спрощення можна вважати, що існує один ринок.

Розглянемо спрощену модель ринку капіталу, а саме модель ринку позичкових коштів.

Тривалий період користування капітальними благами є принциповою особливістю цього фактора виробництва.

Створення нових капітальних благ потребує інколи кількох років, з цією метою щорічно здійснюються інвестиції. Вигоди від використання капітальних благ фірма отримує, як правило, після введення їх в експлуатацію також протягом кількох років. Однакові за обсягом витрати різних періодів мають для фірми різну цінність, так само як відрізняється цінність надходжень різних періодів.

Отже, для прийняття рішень щодо доцільності інвестицій і розподілу їх у часі виникає потреба попередньо звести витрати і вигоди від здійснення інвестиційного проекту до одного періоду.

У свою чергу, домогосподарства, які пропонують позичкові кошти для інвестицій, мають попередньо заощадити ці кошти, тобто зробити вибір між рівнем своїх видатків (споживання благ) у поточному періоді і в майбутньому.

Все це потребує розгляду рішень фірм і домогосподарств, які стосуються розміщення ресурсів, протягом кількох часових періодів - тобто здійснення міжчасового вибору.

2. З’ясуємо, як вимірювати капітал та інші ресурси, що їх купують фірми. Капітал визначається запасом, тобто кількістю заводів та устаткування, власником яких є фірма на певний момент часу. Наприклад, якщо фірма є власником фабрики електродвигунів, вартість якої 10 млн. дол., то фірма має запас капіталу вартістю 10 млн. дол. З іншого боку, трудові та сировинні ресурси визначаються як потоки, так само, як і продукція фірм. Наприклад, та сама фірма може використовувати 20 тис. людино-годин праці та 50 кг міді для виробництва 8 тисяч електродвигунів щомісяця (або 240 тис. людино-годин праці та 600 кг міді для виробництва 96 тис. двигунів на рік).

Розглянемо випадок із виробництвом електродвигунів детальніше. Як сумарні змінні витрати, так і рівень виробництва продукції є потоками. Припустимо, що рівень заробітної плати 15 дол. за годину, а ціна міді – 80 центів за кг. Тоді сумарні змінні витрати становитимуть (20000)*(15) + (50000)*(0,8) = 340000 дол. на місяць / (8000 одиниць на місяць) = 42,50 дол. за одиницю.

Припустімо, фірма продає електродвигуни за ціною 52,50 дол. Тоді її середній прибуток становить 52,50 – 42,50 = 10,00 за одиницю, а сумарний 80 тис. дол. на місяць. (Зауважте, що це також є потоком). Проте, щоб виготовити і продати електродвигуни, фірма потребує капіталу – фабрики, яку можна побудувати за 10 млн. дол. Таким чином, запас капіталу фірми в розмірі 10 млн. дол. дає змогу їй одержувати потік прибутку в розмірі 80 тис. дол. в місяць.