Сторінка
1

Прибуток підприємства, шляхи його максимізації, напрями використання

Зміст

Вступ

І. Основні наукові теорії про цілі фірми і відповідні їм пріоритети діяльності фірми.

І.1. Неокласична економічна теорія

І.2. Управлінська теорія

І.3. Теорія агентських угод про цілі фірми

ІІ. Суть і види витрат виробництва

ІІІ. Суть і види виторгу фірми.

IV. Прибуток: суть і види. Парадокс прибутку

IV.1. Класифікація видів прибутку.

IV.2. Шляхи максимізації прибутку і мінімізації витрат

Висновок

Список використаної літератури

Вступ.

Для визначення цілей фірми не існує простого методу. Безперечним є тільки одне: цілі фірми визначає сама фірма. Різні фірми можуть ставити різні цілі. На­приклад, власник невеликої фірми може прагнути максимізувати свій вільний час для культурних цілей за мінімального рівня доходів. Менеджер великої компанії може домогтися збільшення обсягу продажу, щоб збільшити спої доходи, якщо во­ни тісно ув'язані з продажем. Інший підприємець намагатиметься максимізувати обсяг обороту, щоб зберегти конкурентоспроможність фірми, її престиж. Отже, конкретні цілі — це справа конкретної фірми.

Можна виділити три основні наукові теорії про цілі фірми: неокласичну еко­номічну теорію, управлінську теорію і теорію агентських угод.

У цій роботі ми з'ясуємо основні наукові теорії про цілі фірми, висвітлимо суть та види витрат, виторгу і прибутку фірми, роз­глянемо взаємозв'язки між загальним, середнім і граничним виторгом, дізнаємося про парадокс економічного прибутку та про методи максимізації прибутку фірми. З витратами і прибутками фірми пов'язане вирішення важливих соціальних, економічних, політичних та етичних проблем суспільства. Все це надає роботі підвищеної актуальності та значущості.

І. Основні наукові теорії про цілі фірми і відповідні їм пріоритети діяльності фірми.

І.1. Неокласична економічна теорія

Максимізація прибутку

Неокласичні економісти вважають, що основною метою фірми є максимізація прибутку. Згідно з цією теорією по­ведінка фірми нагадує «чорний ящик»:

• відсутній поділ між володінням і управлінням фірмою, ме­неджер є одночасно власником фірми;

• відомі доходи і витрати фірми;

• фірма виробляє тільки один продукт;

• фірма діє раціонально, тобто максимізує прибутки за рахунок інших завдань. Проти даної теорії економісти наводять такі аргументи:

1. В сучасних корпораціях на організаційному рівні володіння відділено від уп­равління.

2. Менеджери володіють дуже малим і пакетом акцій і тому менше всього схильні вибирати максимізацію прибутку за основну мету своєї діяльності.

В даний час багато дослідників погоджуються з тим, що неприбуткові цілі є більш важливими для фірм. Це привело до розвитку управлінських теорій фірми. Згідно з цими теоріями вважається, що менеджери можуть бути більше заінтере­совані у вирішенні завдань, які максимізують їхні власні цілі.

Максимізація надходжень від реалізації

До основних неприбуткових цілей фірми належать: мак­симізація надходжень від реалізації, максимізація зростання і максимізація управлінської корисності.

Менеджери більшою мірою орієнтуються на зростання оборотів, ніж на прибутки. Причина цього полягає в тому, що їхня винагорода часто залежить більше від обсягів реалізації, ніж від прибутків фірми. Емпіричні дослідження взаємо­зв'язку між платнею керівництва компанії і рівнем її діяль­ності показують, що:

1. Зростання заробітків вищого керівного складу компаній прямо залежить від зростання реалізації, але слабо пов'язано із загальними доходами акціонерів і взагалі не пов'язано з поточними прибутками компаній.

2. Зростання винагороди менеджерам вищого рівня більше у тих компаніях, які

3. розширювалися за рахунок поглинань, а не внутрішнього зростання.

Зростання реалізації після поглинань було істотно вище, ніж доходи акціонерів. Звідси випливає, що менеджери, які хочуть зміцнити свій фінансо­вий стан, більше заінтересовані у злиттях і поглинаннях, ніж рядові акціонери. Це означає, що акціонерам треба контролювати процес установлення величи­ни винагороди вищому керівництву компанії.

Максимізація зростання активів фірми

Прихильники теорії максимізації зростання фірми вважають, що первинна мета фірми полягає у зростанні її розмірів. Як правило, зростання фірми вимірюється зростанням активів, які контролюються менеджерами вищої ланки. Емпіричні дослідження показують, що платня менеджерів, перспективи їхньої кар'єри та особистий рейтинг зміцнюються, якщо на них покладені обов'язки управля­ти великою і зростаючою компанією.