Сторінка
9
1. Прийняття рішення про необхідність спеціальних заходів по страхуванню ризику.
2. Виділення частини зовнішньоторгового контракту чи кредитної угоди, відкритої валютної позиції, яка буде страхуватися.
3. Вибір конкретного способу і методу страхування ризику. У міжнародній практиці застосовується 3 основних способи страхування ризиків:
1) односторонні дії одного із контрагентів;
2) операції страхування компаній, банківські і урядові гарантії;
3) взаємна домовленість учасників угоди.
Інколи комбіновано декілька способів. На вибір конкретного методу страхування валютного і кредитного ризику впливають такі фактори:
- особливості економічних і політичних відносин з країною-контрагентом угоди;
- конкурентоспроможність товару;
- платоспроможність імпортера чи позичальника;
- діючі законодавчі обмеження на проведення валютних чи кредитно-фінансових операцій у даній країні;
- термін на який необхідно отримати покриття ризику;
- наявність додаткових умов здійснення операцій (заставний депозит, гарантія третьої особи);
- перспективи зміни валютного курсу чи процентних ставок на ринку.
Одним із методів страхування ризиків є захисні застереження.
Світова практика страхування валютних і кредитних ризиків відображає еволюцію цих ризиків і методів захисту від них, пов'язаних із змінами в економіці і світовій валютній системі.
При золотому стандарті валютні ризики - мінімальні, бо курс не так коливався.
Поступово ризики зростали. При Бреттон-Вудській системі (фіксовані валютні курси) валютні ризики були спричинені періодичними офіційними девальваціями і ревальваціями.
За 1949-73 рр. - було проведено близько 500 офіційних девальвацій і 10 - ревальвацій. При Ямайській валютній системі ризики зростають.
Різні короткострокові коливання і відчутні довгострокові відхилення курсових співвідношень приводять до переоцінки чи недооцінки валют на світовому ринку.
Незбалансованість платіжних балансів і міжнародних розрахунків періодично приводить у рух значні потоки короткострокових капіталів
5.2. Валютне застереження та хеджування.
Захисні застереження. Після II світової війни для страхування валютного ризику застосовуються золоті і валютні застереження.
Золоте застереження - різновидність захисного застереження, що базується на фіксації золотого вмісту валюти платежу на дату підписання контракту і перерахунку суми платежу пропорційно зміні цього золотого вмісту на дату виконання.
Є пряме та непряме (зворотне) золоте застереження.
При прямому - сума зобов'язання дорівнює ваговій кількості золота (після II світової війни 1 тонн пшениці = 65-70 г. чистого золота).
При непрямому - сума зобов'язань, виражена у валюті перераховувалась - сума платежу зростала пропорційно зниженню золотого вмісту цієї валюти (як правило долара) чи зменшенню при його зростанні. (В окремих країнах було заборонено законодавством застосовувати золоті застереження).
Після Ямайської валютної конференції золоті застереження
Валютне застереження - умова в міжнародній торговій кредитній чи іншій угоді перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу валюти застереження з мстою страхування експортера чи кредитора від ризику знецінення валюти.
В умовах нестабільності плаваючих валютних курсів розповсюдження отримали багато валютні (мультивалютні) застереження, у відповідності з якими сума грошового зобов'язання перераховується в залежності від зміни курсового співвідношення між валютою платежу і корзиною валют, що зарання вибираються за згодою сторін.
Мультивалютні застереження мають низку переваг:
валютний кошик як метод вимірювання середньозваженого курсу валюти платежу знижує ймовірність різкої зміни суми платежу.
- вона у найбільшій мірі відображає (враховує) інтереси обох контрагентів угоди з точки зору валютного ризику, бо включає валюти, що мають різний ступінь стабільності.
БМР застосовує для оцінки свого балансу умовний золотий швейцарський франк після відміни золотого стандарту у Швейцарії. Валютою ЄПС (Європейський платіжний союз) служив епуніт, наділений золотим змістом долара. З 1970р. використовується СДР.
В ЄВС застосовується Європейська валютна одиниця - ЄКЮ, що замінила в березні 1979 p. ЕРО (Європейська розрахункова одиниця).
При застосуванні багатовалютного застереження для захисту від валютних ризиків застосовується принцип порівняння курсу валюти на момент платежу і курсу ціни по відношенню до валютної корзини на день підписання контракту.
Валютні кошики бувають:
- симетричні; - асиметричні; - стандартні; - регулюючі.
Застереження формулюється приблизно так:
Ціна контракту встановлена виходячи з того, що вартість валютного кошика на день підписання угоди складає стільки-то одиниць валюти ціни. У випадку якщо на день платежу вартість валютного кошика зміниться, то черговий платіж буде змінено у такій самій пропорції".
Багатовалютне застереження служить в основному засобом захисту від валютного і частково від інфляційного ризику у тій мірі, в якій ріст товарних цінностей відображається на динаміці курсів валют.
Включення захисних застережень, у зовнішньоторговий контракт чи кредитну угоду вимагає часто складного узгодження між контрагентами і взаємних уступок по других і умовах контракту, у тому числі зниження ціни. Товарно-цінове застереження - умова, яка включається • у міжнародні економічні угоди, з метою страхування експортерів і кредиторів від інфляційного ризику. До таких застережень відносяться;
1) застереження про динамічну (змінну) ціну, яка підвищується в залежності від ціноутворюючих факторів;
2) індексація, основана на включенні в угоду особливого індексного застереження про перерахунок суми платежу пропорційно зміні індексу цін за період з дати підписання до моменту виконання зобов'язань.
Застосовуються також компенсаційні угоди для страхування валютних ризиків при кредитуванні:
- сума кредиту пов'язується з ціною в певній валюті товару, що поставляється в рахунок погашення кредиту, з метою уникнення змін цієї суми внаслідок коливань цін і курсів валют.
Комбіноване валютне-товарне застереження використовується для регулювання суми платежу в залежності від змін як товарних цін, так і валютних курсів.
Міжнародні монополії - ТНК і ТНБ - для страхування валютного ризику інвестують частину активів (до 10%) в золото в умовах підвищення його ціни з метою гарантії від можливих (збитків) втрат, пов'язаних з нестабільністю курсів валют, що е компонентами їх ліквідних активів.
До нових методів покриття валютного і кредитного ризику можна віднести:
1) валютні опціони (вперше в 1973р. на Чикагській біржі);
2) міжбанківські операції "своп";
3) форвардні валютні операції;
4) валютні ф'ючерси (з 1973р. на Нью-Йоркському валютному ринку, з 1972р. на Чикагському валютному ринку).
Валютний опціон - угода між покупцем і продавцем валют, яка дає право покупцю опціону купувати чи продавати за визначеним курсом певну суму валюти протягом (певного) визначеного часу за винагороду.
Завантажити реферат