Сторінка
7

Валютно-фінансовий механізм зовнішньої діяльності

Зміна валютного курсу може визначатись і неекономічними ми чинниками — станом політичної ситуації, недовірою до уряду; та існуючих державних структур, загостренням соціальних сукупностей, військовими діями, неврожаєм сільськогосподарських культур тощо.

У зв'язку з існуванням у країні валютних обмежень виникає кілька курсів національної валюти — комерційний курс, курс ва­лютної біржі, курс “чорного” ринку, фіксований курс тощо.

Курсова різниця виникає в результаті зміни курсів валют під час ліквідації відкритої валютної позиції або переоцінки. Наразі сприятливого розвитку курсу валютна позиція може приводити до позитивної курсової різниці, а за несприятливого - до негативної.

У міжнародній практиці застосовуються так звані угоди купівлі-продажу іноземної валюти на визначений термін. Це угоди, що укладаються з приводу купівлі чи продажу іноземної валюти для пізнішого розпорядження нею.

Курси термінових угод відхиляються від касового курсу іноземної валюти, вони вищі або нижчі. Різницю називають репортом (збільшення касовою курсу) або депортом (зниження касового кур­су). Як ширше поняття застосовується поняття “ставка СВОП”.

Основним завданням угод купівлі-продажу валюти на термін є виключення ризику зміни курсу в калькуляції. Тому термінова угода з іноземною валютою є передусім операцією страхування на випадок можливих витрат від коливання курсів.

Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями слід роз­глядати як систему організації, регулювання та здійснення пла­тежів в іноземній та національній валюті за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають під час здійснення господарюю­чими суб'єктами України економічної діяльності з іноземними партнерами.

Усі угоди, контракти (за винятком бартерних) під час здійс­нення експортно-імпортних операцій передбачають переказ гро­шових коштів. Умови та форми здійснення розрахунків українсь­кого підприємства з іноземним попередньо визначаються окре­мими відповідними статтями зовнішньоекономічного контракту або угоди.

Абсолютно всі умови повинні бути викладені чітко і однознач­но, інакше будь-які неточності можуть у наступному викликати збитки, суперечки і навіть розрив контракту.

Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями бувають з платежем відразу або в кредит. Розрахунок з платежем відразу — це сплата повної суми коштів експортеру за товар (роботи, пос­луги) до моменту переходу права власності на нього або в мо­мент їх переходу у власність імпортера.

Розрахунок у кредит або розрахунок з розстроченням платежу має два різновиди, які відображають, хто з учасників зовнішньо­економічної операції її кредитує:

“комерційний кредит” надасться експортером імпортеру;

“авансування” надасться імпортером експортеру.

Міжнародна практика показує, що, як правило, експортер на­дає кредит, так званий “експортний кредит”.

Для здійснення розрахунку імпортери часто беруть банківсь­кий кредит. Але розрахунки за рахунок коштів банківського кре­диту не розглядаються як розстрочка платежу, бо імпортер роз­раховується наявними в нього коштами, хоч і за рахунок кредиту, отриманого в банку.

Іноземна валюта - валюта інша, ніж валюта звітності. Валюта звітності - грошова одиниця України.

Кожна країна світу має національну грошову одиницю, якій присвоєно цифровий та літерний код.

Національні банки відповідних країн розробляють і затверджують Класифікатори іноземних валют, що регулюють режим застосування кожної валюти і поділяють її на ступені конвертованості. Іноземна валюта - валюта інша ніж валюта звітності.

Відповідно до Класифікатора іноземних валют України всі вони поділені на три групи:

1) вільноконвертовані валюти держав, які без обмежень обмінюються на інші види валют і широко використовуються для здійснення платежів на міжнародних ринках. Курси цих валют встановлюються Національним банком України;

2) вільноконвертовані валюти держав, які не використовуються широко для здійснення платежів при міжнародних операціях і не продаються на головних валютних ринках світу. Курси ряду валют цієї групи встановлюються Національним банком України;

3) неконвертовані валюти. Курси встановлюються Національним банком України тільки по окремих валютах .

Вільноконвертована валюта (ВКВ) - національна валюта, яка вільно і необмежене обмінюється на інші іноземні валюти.

До вільноконвертованих валют відносяться долари США, канадські долари, національні валюти країн ЄС, Швейцарії, Швеції та Японії. Вільноконвертовані валюти, як правило, використовуються при визначенні валюти ціни. В світовій торгівлі роль основної валюти виконує долар СІІІА, за допомогою якого здійснюється більша частина міжнародних розрахунків, фіксуються світові ціни на більшість товарів, сировину, паливо, значну частину готових виробів, а також тарифів за різні види послуг.

Дозволені також безготівкові розрахунки в іноземній вільноконвертованій валюті між юридичними особами-резидентами за умови, що резидент— одержувач коштів - має перереєстровану ліцензію на здійснення роздрібної або оптової торгівлі і надання послуг, або при наявності індивідуальної ліцензії НБУ на розрахунки з резидентами України в іноземній валюті.