Сторінка
11

Валютно-фінансовий механізм зовнішньої діяльності

Банки можуть здійснювати страхування валютних ризиків на основі створення зустрічних вимог і зобов'язань у дивній валюті (хеджування). Одним з методів хеджування є висновок термінових валютних операцій проведення форвардних операцій При здійсненні форвардної операції банк чи торгова фірма купує яку-небу дь валюту по курсу "спот" - поточний курс наявних валютних операцій і одночасно продає за курсом "форвард", що звичайно відрізняється від курсу "спот" Можна зробити протилежні операції здійснити форвардну покупку однієї валюти і продажу іншої за курсом "спот".

Якщо курс "спот" нижче курсу "форвард", то ця відмінність називається премією а якщо перший вище другого те це перевищення називається "дисконтом"

Приведемо приклад хеджування з метою страхування експортера, що повинний через три місяці одержати оплату доларах Експортер звертається в банк із проханням про страхування Банк, знаючи, що через три місяці буде доларове поступлення, знаходить відразу покупця цієї суми і просить на неї кредит терміном на 3 місяці.

Долари реалізуються, наприклад, за французькі франки, ця сума міститься на тримісячний терміновий депозит У випадку зниження курсу долара проти франка збитку по торговому контракті експортер уникне завдяки форвардній угоді.

Потім банк викуповує долари за новим курсом при їх підвищенні, розраховується з кредитором доларової суми і з експортером, завдяки депозиту втрат немає.

Використовуються також валютні опціони. Це привілегія, що здобувається при сплаті відомої премії однією особою (банком, фірмою) з метою надання іншій особі права чи купити продати валюту за погодженим курсом у любий день протягом визначеного періоду або відмовитися від угоди без відшкодування збитків Валютний опціон дає його покупцю право вибору між виконанням чи угоди відмовленням від виконання зобов'язань при настанні відповідних умов

Допомагають уникнути утрат від коливань курсу ф'ючерсні операції з іноземною валютою Це термінові угоди, при котрих здійснюється купівля-продаж валюти по фіксованому у момент укладення угоди курсу Реалізація операції відбувається за визначений проміжок часу до 1-3 років Звичайні ф'ючерсні операції не завершуються наданням наявних коштів, тому що метою подібних угод є хеджування Якщо ж продаж валюти не здійснювався то у випадку ослаблення курсу були би прямі збитки.

.

ВИСНОВОК

Розвиток ринкових економічних відносин, значне розширення зовнішньоекономічних зв‘язків висувають нові вимоги до побудови валютно-фінансових операцій в Україні. Зміни, що відбулися в економічному та соціальному житті України, вимагають серйозного вивчення та застосування багатьох фундаментальних положень, що діють у країнах з розвинутою економікою. Це передбачає подальше дослідження проблем приведення у відповіднісь до міжнародних правил із максимальним використанням вітчизняного досвіду, збереженням тих методів, які не тільки не суперечать світовій практиці, але й збагачують її. Досвід країн світу слід узагальнювати розумно з користю для нашої держави, враховувати наше законодавство та національні традиції.

Однак, часи змінились і сьогодні Україна повинна враховувати міжнародні правила гри, тому що кожній країні притаманні своя історія політична система, менталітет. Під час роботи, над курсовим проектом наводиться перелік цілей, які повинні бути досягнуті для розширення світогляду для практичного застосування міжнародних стандартів валютно-фінансових операцій у сфері ЗЕД.

Це допомогло зрозуміти напрямки процесу реформування фінансових операцій, розробити зовнішньоекономічну угоду на світових ринків.

Бо саме валютна політика спрямована на забезпечення стабільності курсу гривні, сприяння через курс валюти для залучення іноземних інвестицій в економіку, регулювання зовнішньоекономічних стосунків з іншими країнами, забезпечення збалансування зовнішніх платежів і накопичення централізованих валютних резервів. Становлення системи повноцінних ринкових відносин в Україні суттєво змінює роль держави у регулюванні економічних процесів, цілі якого полягають у забезпеченні стабільності купівельної спроможності грошової одиниці та рівноваги у зовнішній торгівлі. Успішність досягнення таких цілей значною мірою залежить від гнучкої ефективності роботи фінансової системи країни, ключова ланка якої - центральний банк. Він є головним органом державного регулювання макроекономічних процесів за допомогою грошово-кредитних методів.

За сучасних умов діяльність центрального банку має вирішальний вплив на стабільність національної валюти, надійність банківських установ, дієвість платіжно-розрахункового механізму, активізацію ринкової кон'юнктури, вирівнювання пла­тіжного балансу, що загалом визначає ефективність функціо­нування всієї економіки країни. Зазначені обставини обумовлюють актуальність вивчення питань, пов'язаних із визначенням статусу центрального банку в економіці та сфер його функціонування, оскільки місце центрального банку в ринковій економіці багато в чому визначає хід та напрямок економічного розвитку країни.

В умовах реформування економіки, що здійснюється в Україні на сучасному етапі, вивчення проблем, пов'язаних із розвитком інституту Національного банку і його грошово-кредитної політики, набуває особливого значення. Перш за все це пов'язано з тим. що в економічній системі колишнього Радянського Союзу практично не існувало поняття "валютно-фінансова" політика центрального банку". Монетарна політика швидше доповнювала бюджетну і її самостійне значення практично не враховувалось, що було наслідком загального планово-розподільчого характеру економіки.

Всеохоплююча фінансово-економічна криза, в якій Україна знаходилася останні роки, визначає актуальність і важливість вивчення діяльності Національного банку України як централь­ного банку нашої держави, проведення ним грошово-кредитного регулювання економіки з чітким визначенням як стратегічних, так і поточних завдань.