Сторінка
2
3. Прихований попит. Певні потреби значної кількості споживачів неможливо задовольнити товарами, які є на ринку. Потрібно оцінити величину потенціального ринку і створити відповідні товари чи послуги для задоволення виявлених потреб.
4. Падаючий попит. У разі зниження попиту на один чи кілька товарів фірма повинна прийняти рішення щодо стимулювання попиту, а в разі невдачі — навіть припинити його виробництво (реалізацію).
5. Нерегулярний попит. Причиною може бути коливання збуту залежно від сезону, дня і погоди. Підприємство може спробувати зменшити коливання в розподілі попиту в часі за допомогою гнучких цін, інших засобів стимулювання та спонукання покупців.
6. Повний попит. Це бажаний стан попиту, підприємство задоволене своїм торговим оборотом. Фірма прагне підтримувати існуючий рівень попиту з урахуванням змін у потребах споживачів і посилення конкуренції.
7. Надмірний попит. Визначає ситуацію, коли рівень попиту вищий за можливість його задовольнити. Підприємство може вибрати такі шляхи вирішення цієї проблеми: розширити виробництво (якщо це можливо) й отримати додатковий прибуток або підвищити ціни на товари надмірного попиту.
8. Ірраціональний попит. Так називають попит на шкідливі для здоров'я товари — алкогольні напої, тютюнові вироби тощо. Такий попит регулюють обмеженням використання відповідних товарів. Застосовують попереджувальні засоби: роз'яснення, заборону, обмеження обсягу продажу, підвищення цін тощо.
Наступним об'єктом вивчення в комплексному дослідженні ринку є споживачі.
Мета дослідження споживачів — вивчити процес прийняття споживачем рішення про покупку, реакцію на покупку, а також фактори, що визначають поведінку споживачів. Фірма повинна вивчити споживача для того, щоб краще пристосуватись до його потреб і діяти на ринку ефективніше.
Існують чотири основних принципи формування правильного уявлення про поведінку споживачів:
• споживач незалежний;
• мотивація і поведінка споживача вивчаються за допомогою досліджень;
• поведінка споживача піддається впливу;
• споживча поведінка соціально законна.
Незалежність споживача виявляється в тому, що у своїй поведінці він орієнтується на певну мету. Успіх підприємства буде забезпечений, якщо воно надає споживачеві вибір і реальну вигоду. Розуміння цього і постійне пристосування до поведінки споживача є однією з найважливіших вимог до ефективної діяльності в умовах конкуренції.
На поведінку споживачів впливають різноманітні фактори, насамперед фактори зовнішнього середовища. Важливе значення мають фактори індивідуальних відмінностей споживачів: їх доходи, мотивація, рівень знань, пристрасті та захоплення, особистий стиль життя, демографічні характеристики тощо. Особливу роль у формуванні поведінки споживача на ринку відіграє психологічний процес продажу-купівлі, який супроводжується відповідними реакціями споживача.
Незалежність (свобода) споживача ґрунтується також на його правах, дотримуватися яких має не тільки суспільство, а й окремі підприємства. Соціальна законність прав споживачів є гарантією всебічного задоволення його потреб. Низька якість товарів, відсутність відповіді на законні претензії, образа, обман споживача недопустимі, бо вони порушують його законні права.
На ринку до споживачів належать кінцеві споживачі і організації-споживачі (підприємства).
Кінцеві споживачі купують товари (послуги) для особистого використання. Промислові підприємства закуповують різноманітні товари для виробництва товарної продукції та перепродажу її іншим споживачам. Підприємства оптової торгівлі як посередники купують найчастіше великі партії промислових і споживчих товарів для оптової реалізації. Підприємства роздрібної торгівлі купують товари у підприємств-виробників і оптової торгівлі для перепродажу їх кінцевим споживачам.
До підприємств — суб'єктів ринку належать також державні підприємства, які закуповують безліч товарів і послуг для забезпечення діяльності державної сфери економіки (військова, транспортна, зв'язку, екологічна та інші сфери), а також для формування матеріально-технічної бази міністерств (відомств), урядових і муніципальних установ.
Особисті потреби кінцевих споживачів становлять певну систему, яку можна розглядати на різних рівнях.
Особисті потреби поділяються насамперед на абсолютні й відносні. До абсолютних належать потреби в їжі, житлі, одежі, відпочинку, пересуванні, інформації, духовному розвитку тощо. Абсолютні потреби абстрактні щодо конкретних споживчих цінностей і виражають потенційну споживчу силу суспільства.
Відносні потреби розглядають на двох послідовних рівнях. Спочатку — дійсні потреби в реальних предметах, які суспільство має чи може мати в осяжній перспективі. Вони завжди мають речовинний зміст, що реалізується в конкретних продуктах матеріального виробництва, і розглядаються як реальна споживча сила суспільства.
Наступний рівень — платоспроможні потреби, які обмежені наявною товарною масою, рівнем грошових доходів і цінами на товари. Тому вони відображають фактично реалізовану споживчу силу суспільства, тобто досягнутий рівень задоволення абсолютних і
дійсних потреб тими благами і можливостями, які існують на певний момент як результат суспільного розвитку.
Саме дійсні і платоспроможні потреби є основою для формування попиту на конкретні товари та послуги.
На поведінку кінцевих споживачів постійно впливають соціально-економічні, культурні та психологічні фактори.
До економічних факторів належать величина й розподіл національного доходу, грошові доходи населення і їх розподіл за групами споживачів; обсяг і склад товарної пропозиції; рівень і співвідношення роздрібних цін на товари; ступінь досягнутого забезпечення населення окремими продуктами споживання; рівень торгового обслуговування та ін.
Соціальні фактори відображають розподільчу політику, соціальну структуру суспільства, культуру споживання, моду, естетичні смаки тощо.
На поведінку кінцевих споживачів істотно впливають також демографічні (чисельність населення і його склад, співвідношення міських і сільських жителів, процеси міграції тощо), природно-кліматичні та національно-історичні фактори (географічні й економічні умови, традиції, звичаї, побут).
Особливе значення для вивчення споживача має група осо-бистісно-психологічних факторів: стиль життя, суспільний статус, переконання та установки.
Завантажити реферат