Сторінка
13

Франція

В областях, де спостерігається високе пікове забруднення, сформовані попереджувальні зони. Головні джерела забруднення цих зон зобов'язані швидко й у значній мірі знижувати свої викиди при надходженні попередження про сильне атмосферне забруднення з боку місцевої влади. Критерії видачі подібних попереджень фіксуються в постановах префектів департаментів.

2.9. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Експортно-імпортне регулювання

В основі розробки і проведення політики в області експортно-імпортного регулювання у Франції лежить Римський договір про створення Європейського економічного Співтовариства 1957 рік. Однак, поряд з діючими нормами регулювання зовнішньої торгівлі в рамках ЄС, існують національні норми, що визначають порядок імпорту, експорту, реекспорту і реімпорту товарів, аж до заборони імпорту або експорту деяких з них.

Регулювання імпорту.

В даний час у Францію безмитно ввозяться товари, зроблені в країнах ЄС або ж завезені в них із третіх держав і пройшли митні формальності. При імпорті товарів у Францію можуть застосовуватися два режими: загальний і особливий. При загальному режимі перелік імпортних процедур і формальностей визначений у Постанові директора митниць і непрямих податків від 30 січня 1967 року.

У цій постанові встановлений принцип розмежування товарів на вільно ввезені і контингентируюмі. Ввіз товарів, що підпадають під вільний режим здійснюється або без особливих формальностей, або при наявності імпортної декларації виду ДІ. При наявності контингентирування потрібне одержання імпортної ліцензії типу АС. Цією постановою також уточнюється порядок заповнення і видачі необхідних документів для імпорту товарів у країну.

При загальному режимі з 6 вересня 1970 року введені Повідомлення імпортерів, що регулярно опубліковуються в "Офіційній газеті Французької республіки", де є додатки 1 і 2 з переліком товарів, для імпорту яких потрібне одержання ліцензій типу АС і ДІ. Видача імпортних ліцензій проводиться службою фінансових і торговельних дозволів (СОФІКО). З погляду регулювання і контролю над імпортом товарів, що надходять на французький ринок, усі країни розділені на три зони: 1) члени ОЄСР; 2) держави, що не входять ні в яку з трьох зон (ЄС; ЕАСТ; ОЄСР); 3) країни з державною системою торгівлі. Крім того, що франко-мовні країни Африки здійснюють експорт своїх товарів у Францію без всякого виключення.

При особливому режимі існує інший порядок ввозу товарів у країну. Так у рамках ГАТТ-ВТО укладена угода, що регулює торгівлю текстиля, для країн - не членів ГАТТ-ВТО встановлене квотування по "чуттєвих" товарах, розміри якого є підсумком переговорів між країною-експортером і Францією, що оформлюється відповідним документом. В Франції, в цьому випадку, видається ліцензія виду ДІ Службою товарів народного споживання (СЕРБКО) міністерства промисловості. У випадку невиконання країною-експортером висунутих умов потрібна ліцензія виду АС.

Для менш "чуттєвих " товарів пропонується одержання ліцензії типу ДІ, що видається СЕРБКО. Порядок ввозу ряду товарів у Францію визначається окремими угодами, укладеними з деякими державами. Хоча товари з третіх країн, завезені в ЄС і пройшли митні формальності, можуть вільно переміщуватися по ринках Співтовариства, але в окремих випадках потрібне пред'явлення "ліцензії Загального ринку" (насамперед при ввозі "чуттєвих" товарів).

Особливості експортного контролю

Франція є членом Координаційного комітету багатобічного контролю над експортом і дотримує його розпоряджень в області експортної регламентації. Експортний контроль у країні базується на законах від 18 квітня 1939 року зброї і боєприпасах і від 30 листопаду 1944 року, у якому перераховані інші заборонені або обмежені до вивозу товари. У наступне законодавство були доповнені правила по одержанню експортних ліцензій - від 8 грудня 1948 року, 12 січня 1955 року, 30 січня 1967 року, 5 грудня 1985 року, 25 липня 1989 року.

Комітет з нагляду за передачею технології (створений 29 жовтня 1981 року) жорстко контролює передачу технологій в області електроніки, мікроелектроніки, інформатики, телевізійного зв'язку, точного машинобудування і т.д. Посилений контроль в області комп'ютерної техніки, засобів зв'язку, робототехніки, надпровідних матеріалів, устаткування для газових турбін, технології обробки металів, плавучих ремонтних доків, транспортних засобів на повітряній подушці, програмного забезпечення. У той же час діє неопублікований список товарів, на основі якого найчастіше проводиться розгляд ліцензійних заявок. Подібний список сформований по військовій продукції і по атомній энергетиці, заявки на експортну ліцензію разом з копіями контрактів направляються в митне відомство. При необхідності одержання дозволу від Координаційного комітету заявки направляються в міністерство промисловості і потім у міністерство закордонних справ; у відношенні товарів будівельного характеру до розгляду залучається міністерство оборони. Однак для фірми вся процедура починається і закінчується в митному управлінні.

В Франції від фірми не потрібно надавати формальну заяву про те, що експортована технологія залишиться в країні призначення і не буде реекспортована в треті держави, досить відповідної заяви (декларації) від кінцевого споживача. Але якщо надана країнам, які входить в обмежувальний список комітету, французька технологія базується на американській, то французька фірма повинна одержати ліцензію на реекспорт такої технології.