Сторінка
4

Розвиток Туреччини й Ірану в першій половині ХХ ст.

Спираючись на армію, Реза-хан продовжив проводити політику посилення центральної влади. Кочові племена насильно переведено на осілий спосіб життя, удільні хани зазнали репресій, З метою послаблення влади губернаторів скасовано великі провінції та запроваджено новин адміністративний поділ. Реза-хан намагався боротися з хабарництвом і зловживаннями владою. Проведено судову реформу й запроваджено нові кодекси, побудовані на основі законодавчих норм європейських країн.

За прикладом Туреччини Реза-хан розпочав спрямовані на модернізацію суспільного укладу та економіки реформи. Починаючи з 1927 р. проводилася освітня реформа, що скоротила число релігійних шкіл і збільшила кількість шкіл світських. Загальна кількість шкіл в Ірані збільшилася з 612 в 1922 р. до 4901 в 1936 р. У 1934 р. засновано Тегеранський університет, відбувався обмін студентами з європейськими країнами. З 1928 р. було введено європейський одяг. Замість традиційного іранського головного убору кулах запроваджено шапку пехлеві, а згодом європейські капелюхи і кашкети. Запроваджено прізвища і скасовано використання феодальних титулів, з 1935 р. заборонено носіння чадри. Європейські нововведення більшість населення зустріло вороже. Уряд змушений був насаджувати нові норми життя жорстокими методами.

Усі модернізаційні заходи проводилися в дусі націоналізму й пропаганди відродження величі давньої іранської держави. Назву Персія офіційно замінено Іраном, перейменовано ряд міст, з перської мови вилучено арабські та турецькі запозичення, змінено літочислення, введено староіранські назви місяців року тощо. Забезпечуючи продовження державної традиції, династія Рези-хана прийняла назву Пехлеві. Посилення інтересу до давньої історії Ірану виявилося у створенні в 1935-1938 роках Музею древнього Ірану в Тегерані, музею "Парс" в Ширазі, Академії літератури та мови, Тегеранського антропологічного музею та Національної бібліотеки.

Після початку Другої світової війни Іран.оголосив про свій нейтралітет, але фактично країна знаходилася серед країн-сателітів Німеччини. 8 жовтня 1939 р. між Іраном та Німеччиною підписано таємну угоду про взаємні поставки стратегічних матеріалів і військову співпрацю. Іранська сторона поставляла в Німеччину пшеницю, ячмінь, рис, бавовну та вовну, отримуючи взамін зброю, залізничне та промислове обладнання. На території Ірану діяла широко розгорнута німецька агентурна сітка, проводилася підготовка груп для диверсій на нафтопромислах Баку та Грозного. Після ряду заяв СРСР, (26 червня, 16 і 19 серпня 1941 р.) з попередженнями про недопустимість проведення на території Ірану діяльності, ворожої країнам антигітлерівської коаліції, 25 серпня 1941 р. на територію Ірану вступили радянські та англійські війська. Через урядову кризу та під тиском союзників 16 вересня 1941 р. Реза-хан підписав зречення на користь свого сина Мохаммеда Рези, що став новим шахом Ірану.