Сторінка
3

Методи державного регулювання промислового розвитку регіону

Активізація інноваційної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки перед­усім пов’язана з пошуком джерел і форм інвестування, які повинні забезпечити баланс між інноваційними витратами та фінансовими можливостями. Модернізація і техноло­гічне переозброєння промисловості регіону неможливі без належного інвестування. Обсяги інвестицій в основний капітал промисловості за 9 місяців 2003 року становили 433,8 тис. грн., що на 50 % більше, ніж за аналогічний період 2002 року та склали 30,2 % загального обсягу інвестицій у економіку області. Суттєвого приросту капіталовкладень досягнуто у хімічній промисловості – у 308 разів, металургії та обробленні металу – у 42 рази, харчовій промисловості – 183,9 % та машинобудуванні – 152,4 %.

Останніми роками Київською облдержадміністрацією здійснено ряд заходів щодо активізації інвестиційної діяльності та залучення інвестиційних ресурсів у промисловість області. Розпорядженням голови Київської облдержадміністрації затверджено програму залучення інвестицій для економічного розвитку, щоквартально розробляються плани заходів з активізації інвестиційної діяльності, у яких визначаються пріоритетні галузі та джерела інвестиційних надходжень. Щорічно проводяться конкурси інвестиційних проектів; найкращі інвестиційні проекти розміщуються в Інтернеті та висвітлюються у науково-популярних виданнях. Однією з форм капіталовкладень виступає лізинг, який являє собою довготермінову оренду машин, обладнання, виробничих споруд на основі договору між орендодавцем і орендарем із правом викупу. Для промислових підприємств передбачені певні податкові пільги щодо здійснення лізингових операцій.

Нагальною проблемою промислового розвитку, що безпосередньо пов’язана з обся­гами інвестицій, є моральне та фізичне зношення основних фондів і низькі темпи їх онов­лення. У період економічної та інвестиційної кризи ріст фізичного обсягу основних засобів практично припинився. Частка амортизації у капіталовкладеннях з 30 % у 1992 році впа­ла до 15–20 % у 1996–1997 роках. Зниження введення в дію основних фондів призвело до різкого скорочення частки нового обладнання в структурі активної частини виробни­чих фондів та збільшення частки застарілого виробничого обладнання. Тому відносно висо­кий показник введення в дію основних фондів у 2003 році (126 % відповідно до попе­реднього року) не призвів до суттєвого покращання виробничо-технічного стану підприємств. Коефіцієнт зносу основних фондів залишається катастрофічно високим – по галузях промисловості він складає 35–65 %. Це зумовлює необхідність термінового проведення модернізації промисловості, введення в дію основних фондів прискореними темпами, що потребує значних капіталовкладень.

Наявність проблем розвитку, що зумовлюються як обєктивними економічними проце­сами, так і суб’єктивними факторами, пов’язаними з недосконалою системою управ­ління, ставить на перше місце необхідність застосування таких засобів державного регулювання промисловості, як прогнозування, планування та програмування. Основні положення розробки прогнозів і програм розвитку галузей економіки визначені в Законі Укра­їни “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціаль­ного розвитку України”.

Завдання державного плану промислового розвитку регіону такі:

– аналіз проблем розвитку промисловості в регіональному та загальнодержавному аспектах і формування стратегії їх вирішення;

– визначення основних напрямів державного регулювання у перспективі та пріоритет­них галузей промисловості, виходячи із раціонального використання економіко-ресур­сного потенціалу регіону і досягнення бажаних темпів зростання промислового вироб­ництва;

– формування стратегії ефективного розміщення промисловості;

– визначення кількісних параметрів зростання промисловості та обсягів необхідних фінансових ресурсів.

Для формування промислового комплексу регіону, який відповідає основним ознакам високорозвинених країн необхідно забезпечити середньорічні темпи приросту промис­лового виробництва у 2004 – 2011 роках не менше ніж на 8 % із забезпеченням у 2006 році зростання обсягів виробництва у 1,5 рази відповідно до 2003 року, у тому числі у 2004 році – 13 %. Досягнення таких темпів розвитку промисловості ґрунтується на динаміці кількісних параметрів залучення інвестицій, продуктивності праці, фондовіддачі, ефекту інноваційної діяльності. Основний приріст виробництва буде отриманий за рахунок зростання продуктивності праці.

На основі вивчення основних економічних показників промисловості, які є об’єк­тивним критерієм визначення дієвості впливу державних регулюючих засобів, можна визначити цілі та основні напрями державного регулювання промислового розвитку регіону.

Реалізувати ж основні напрями державного регулювання промислового розвитку регіону можна буде тільки через застосування комплексу методів і засобів, серед яких перевага надаватиметься економічним методам впливу.

Формування комплексу методів і засобів державного регулювання промислового розвитку на регіональному рівні передбачає визначення:

– основних факторів, що впливають на розвиток промисловості та її галузей;

– владних повноважень, що здійснюють центральні, регіональні та місцеві органи управління;

– головної мети, завдань і пріоритетних напрямів регулювання.

Застосування цих інструментів і методів повинно максимально сприяти створенню умов для формування соціально орієнтованого промислового комплексу, із пристосуван­ням промислової структури до внутрішніх і зовнішніх чинників із урахуванням регіональ­них інтересів з їх кореляцією із загальнонаціональними інтересами, пріоритетного розвит­ку галузей промисловості, що забезпечать чільне місце регіону в міжрегіональному та міждержавному поділі праці.