Сторінка
2

Методи державного регулювання промислового розвитку регіону

Водночас у промисловості в області наявна значна частина вільних виробничих потуж­но­стей, що є результатом структурних невідповідностей потребам зовнішнього та внутрішнього ринку. У 2003 році виробничі потужності промислових підприємств вико­ристовувались лише на 60–70%, причому цей показник був низьким у базових галузях – машинобудуванні (61 %), хімічній та нафтохімічній промисловості (64 %). За експертною оцінкою, на промислових підприємствах області не використовується понад 54 тис. м2. Причому половина вільних виробничих площ припадає на машинобудівну галузь.

Даний факт зумовлює необхідність координації зусиль місцевих органів виконавчої влади в напрямі ефективного розміщення нових виробництв на території області, у тому числі на вільних виробничих площах діючих великих промислових підприємств.

Питання розміщення промисловості є найважливішим засобом державного впливу регіональних органів на економічні і соціальні процеси в регіоні. Ефективне розміщення промисловості у регіоні вирішує питання:

– вирішення соціальних, економічних та екологічних завдань регіонального розвитку;

– забезпечення єдності галузевого і територіального розвитку промисловості та визна­чення науково обґрунтованих галузевих пропорцій господарства;

– підвищення рівня зайнятості в депресивних регіонах, прискорення їх економічного зростання та вирівнювання економічного розвитку районів області;

– формування нових та удосконалення існуючих локальних промислових зон.

Проблеми формування ефективної промислової структури значною мірою пов’язані з використанням повною мірою експортного потенціалу області, спрямуванням зовнішньо­економічної діяльності на експорт кінцевої промислової продукції. Негативною тенден­цією розвитку економіки більшості регіонів України є збільшення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі. У 2003 році від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі Київської області становило 365,2 млн дол. США порівняно з 59,1 млн дол. США у 1999 році. Вартість експорту збільшилась на 10,8 %, імпорту – на 59,6 % (коефіцієнт покриття імпорту експортом – 0,46). У структурі експорту найбільшу питому вагу займає продукція харчо­вої промисловості та перероблення сільськогосподарської сировини (14,7 %), полімерні та гумові вироби (10,6 %), машини та устаткування (9,8 %).

За даними опитування найбільших промислових підприємств-експортерів Київської області основними перешкодами збільшення обсягів експортної продукції є:

– відсутність інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації та розширення виробництва, підвищення якості продукції;

– неконкурентоспроможна ціна продукції, зумовлена високою собівартістю (у 2003 році витрати на одиницю виробленої промислової продукції склали 95,7 коп./грн.);

– недостатнє завантаження виробничих потужностей (коефіцієнт використання основних виробничих фондів становить близько 65 %).

Збереження позитивних тенденцій формування промислової структури регіону, що намітились у 2003 році, та усунення існуючих перешкод можливе лише шляхом підвищен­ня ефективності використання економіко-ресурсного потенціалу області, збалансування виробничих потужностей із урахуванням участі регіону і міжрегіонального поділу праці, а також застосування регулюючих інструментів.

Основні напрями розвитку галузей промисловості з метою досягнення її оптимальної структури, що наведені в табл. 1, можуть реалізовуватися шляхом:

– пристосування виробництва до структури ринкового попиту та спрямування роз­витку на задоволення потреб споживчого ринку;

– фінансової підтримки пріоритетних галузей розвитку, залучення інвестицій та створення сприятливого інвестиційного клімату;

– стимулювання розвитку наукоємних і високотехнологічних галузей промисловості;

– планування ефективного розміщення виробництв;

– санації та перепрофілювання виробництв неперспективних видів продукції, вироб­ництва імпортозамінної та експорто-орієнтованої продукції.

Одним із негативних факторів розвитку промислового комплексу як регіону, так і держави є те, що в ньому домінують низькі технологічні уклади, що характеризуються застарілими технологічними та конструкторськими рішеннями. У 2003 році питома вага промислових підприємств, що впроваджували інновації, складала 10,0 % від загальної кількості підприємств, що на 45 % менше, ніж у 2002 році. Промисловими підприємствами вироблено інноваційної продукції на суму 385,4 млн. грн., що становить лише 6,6 % загального обсягу промислової продукції.

Основними заходами місцевих органів виконавчої влади щодо розвитку інноваційної діяльності в промисловості є вибір на конкурсній основі та підтримка інноваційних проектів, формування обласних банків даних інновацій, сприяння розвитку венчурного малого підприємництва, впровадження ресурсо- та енергозберігаючої техніки, розробка інвестиційних паспортів, організаційно-економічне забезпечення територіальної інтегра­ції науки та виробництва, що сприяє створенню нових видів промислової продукції, ви­роб­ничих технологій, удосконаленню організаційно-виробничого механізму, підви­щенню якості та конкурентоспроможності промисловості.

Tаблиця 1

Пріоритетні напрями розвитку галузей промисловості Київської області