Сторінка
2

Шляхи вдосконалення методики формування стратегії страхування транспортних ризиків

а) Андеррайтинг. Плани по вдосконаленню цього бізнес-процесу мають бути сконцентровані на формулюванні основних принципів та методів андеррайтингу, розрахунку тарифної сітки за окремими видами страхування, стандартних умов страхування та виключень з них. При цьому, слід зазначити, що якість андеррайтингу визначається переважно досвідом та кваліфікацію спеціаліста, який здійснює андеррайтинг ризику.

Основні резерви по оптимізації стратегії страхування транспортних ризиків з урахуванням цього бізнес-процесу полягають у наступному:

- розуміючи, якім чином андеррайтер оцінює ризик та формулює умови договору страхування та виключення з нього страховик зможе: по-перше, визначити ті фактори, які призводять до збільшення страхового тарифу та розробити план заходів по ліквідації/ мінімізації цих факторів; по-друге, здійснити порівняльний аналіз пропозицій окремих страховиків, коли є різниця як між вартістю страхування та і умовами страхування; в-третіх, оцінити якість портфелю страховика та зробити висновок про фінансову надійність та платоспроможність страхової установи, а також тенденції її зміни.

б)Перестрахування. Розробка оптимальної програми перестрахування має полягати у визначенні обґрунтованого рівня витрат на перестрахування. З одного боку, страхова компанія повинна постійно нарощувати власний капітал, а відповідно і власне утримання за договорами страхування, з іншого боку, власне утримання страхової компанії має бути встановлено в такому розмірі, що не призведе до великих фінансових збитків у випадку настання страхового випадку, тобто має відповідати її фінансовим можливостям. Іншим напрямком забезпечення оптимальності перестрахування є пошук та укладання договорів з надійними партнерами. Для цього можуть використовуватись як українські страхові компанії, так і ємності міжнародного страхового ринку.

Основні резерви по оптимізації стратегії страхування транспортних ризиків з урахуванням цього бізнес-процесу полягають у наступному:

- зниженні собівартості страхування за рахунок: по-перше, оптимізації перестрахового покриття шляхом використання як пропорційного так і не пропорційного перестрахування; по-друге, встановлення оптимальної величини власного утримання страховика; по-третє, у випадку участі страхувальника у прибутках страховика, врахування балансу перестрахування (різниці між платежами сплаченими перестраховикам та відшкодування отриманими від них) при розрахунку прибутку страховика.

в) Врегулювання збитків. Основне завдання при розробці планів по оптимізації врегулювання збитків полягає в наступному: стандартизації процесу врегулювання збитків; визначенні шляхів оптимізації витрат на виплату страхових відшкодувань; та протидії страховому шахрайству. За кожним з цих напрямків необхідно розробити програму дій, яка має бути погоджена з іншими бізнес-процесами.

Основні резерви по оптимізації стратегії страхування транспортних ризиків з урахуванням цього бізнес-процесу полягають у наступному:

- підвищенні надійності страхового захисту за рахунок: по-перше, чіткої регламентації процесу врегулювання страхової події, визначення строків страхової виплати, чіткого переліку документів, які мають бути подані страхувальником, умов визначення розміру збитку, тощо; по-друге, боротьби зі страховим шахрайством і як наслідок мінімізації збитків страховика, що має сприяти зниженню страхових тарифів та підвищенню фінансової надійності та стабільності страховика.

г) Управління фінансовою діяльністю та інвестиціями. У цьому бізнес-процесі необхідно розробити принципи інвестиційної діяльності які б, з одного боку, відповідали вимогам чинного законодавства України щодо платоспроможності та розміщення страхових резервів, а з іншого, забезпечували високий дохід. Зрозуміло, що грошові кошти страхова компанія може інвестувати в певні фінансові інструменти (депозити, облігації, акції, банківські метали, тощо), а може вкладати в розвиток власного бізнесу (відкриття нових представництв, підготовка персоналу, проведення рекламних акцій, тощо). Тому фінансові плани страхової компанії мають бути погоджені з планами в інших бізнес-процесах. Для управління інвестиційною діяльністю можна створити окремий відділ, в межах страхової компанії, який буде займатись виключно розробкою інвестиційної стратегії та її реалізацією, а можна створити окремий інвестиційний фонд, який буде здійснювати управління інвестиціями страховика. Останній варіант є найбільш популярним серед західних страхових компаній.

Основні резерви по оптимізації стратегії страхування транспортних ризиків з урахуванням цього бізнес-процесу полягають у наступному:

- підвищенні надійності страхового захисту за рахунок: по-перше, розробки чіткою інвестиційної політики з урахуванням існуючих законодавчих обмежень та забезпечення ліквідності страхової установи; по-друге, у випадку участі страхувальника у прибутках страховика, врахування інвестиційних доходів при розрахунку прибутку страховика.

Таким чином, формування стратегії страхування транспортних ризиків доцільно здійснювати шляхом проходження наступних основних етапів: розробка програми страхування, яка відповідає потребам конкретного страхувальника; економічне обґрунтування вартості страхування; відбір надійного партнера-страховика; розробка оптимальної моделі співробітництва зі страховою компанією; пошук шляхів оптимізації стратегії страхування. А подальшу оптимізацію сформованої стратегії страхування можна здійснювати через вдосконалення ключових бізнес-процесів страховика: андеррайтинг, перестрахування, врегулювання збитків, управління фінансовою діяльністю та інвестиціями.

Список літератури

1. Воблый К.Г. Основы экономики страхования. – М.: Изд. Центр «Анкил», 1995.

2. Страховое дело./ Учебник. Под ред. проф. Рейтмана Л.И. – М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992г.

3. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посібник / Внукова Н.М., Успаленко В.І, Временко Л.В. та ін.; За загальною редакцією проф. Внукової Н.М. – Харків: Бурун Книга, 2004.