Сторінка
2
- існує велика кількість малоефективних податків, які потребують істотних адміністративних витрат, на нашу думку, доцільніше було б скасувати такі податки;
- методи обчислення податків встановлено у законодавчих актах та обумовлено в інструкціях Державної податкової адміністрації України, але часто надто складні алгоритми обчислення податків перетворюються на широке поле для помилок і зловживань як з боку платників, так і з боку податківців;
- в нашу економічну систему „кавалерійськими" методами впроваджується податкова система розвинутих ринкових країн. Це свідчить про спадкоємність принципів і методів управління, про примат політики нової законодавчої влади над економікою, але необхідно бачити корені суспільного розвитку не в політиці, а в економіці та фінансах, тобто необхідна економічна політика. Тільки у цьому разі економічна політика стає двигуном прогресу, виступає одночасно формою використання об'єктивних економічних законів і формою вирішення суперечностей в економіці [3].
- ще однією гострою проблемою є широкомасштабне ухилення від оподаткування. Цьому є декілька пояснень, по-перше, нелегкий податковий тягар погіршує економічний стан підприємців; по-друге, законодавство настільки громіздке та контраверсійне, що не порушити його майже неможливо. Його нерідко не знають комплексно не лише підприємцями, а й самі чиновники, котрі здійснюють перевірки. Підприємці не тільки не здатні розібратись у плетиві законодавчих хитромудрощів, але дуже часто не мають усієї повноти інформації про те, якими законодавчими документами регулюється те чи інше питання, не мають у своїй бібліотеці зазначених документів, особливо в умовах, коли їхня сутність часто змінюється. Результатом чого є значна податкова заборгованість до державного бюджету, розмір якої, за даними оперативного обліку Державної податкової адміністрації України, станом на 1 січня 2005 року становив майже 8,2 млрд. грн., це майже 18% від усіх податкових надходжень [4].
Усі ці проблеми переконують, що система оподаткування гостро потребує комплексної реформи і передовсім удосконалення законодавства.
Для розв'язання вищезгаданих проблем доцільно вжити заходів, які могли б удосконалити систему оподаткування, зокрема:
Зменшити податкове навантаження:
- зменшення податку на прибуток підприємств. Ставка оподаткування була знижена до 25%. Доцільно було б спробувати зрівняти ставку податку на прибуток підприємств зі ставкою податку з доходів фізичних осіб. На думку деяких експертів, це зменшить стимули для мінімізації та ухилення від сплати податків, стимулюватиме розвиток підприємництва, спростить систему оподаткування;
- спрощення вимог до амортизації активів підприємств стимулює інвестиційну діяльність;
- зменшення ставки ПДВ розширює базу оподаткування за умови скасування усіх пільг. За розрахунками експертів, при скасуванні лише деяких пільг з ПДВ ставку податку можна було б негайно зменшити до 16% без будь-яких втрат доходів;
- не піднімати ставку податку з доходів фізичних осіб до 15 % з 1 січня 2007 року, як це зазначено в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб»;
- зменшення відрахувань до фонду заробітної плати сприятиме виходу трудових ресурсів з тіні та легальному працевлаштуванню. Слід урахувати й те, що збільшення фонду оплати праці, з одного боку, зумовлює зростання надходжень до бюджету у формі податку на доходи громадян, а з другого - дає змогу скоротити бюджетні витрати на деякі соціальні потреби, які громадяни можуть оплачувати за рахунок власних коштів.
Зменшити державні видатки та вирівняти податкове навантаження допоможе розширення бази оподаткування, збереження балансу державного бюджету та створення конкурентнішого бізнес-середовища:
- зменшення державних витрат;
- скасування майже усіх податкових пільг.
Зробити податкове законодавство простішим, послідовним та прозорішим:
- прийняти Податковий кодекс, який замінить чинне законодавство. Кодекс має стати головним законодавчим актом, що регулюватиме усі податкові взаємини у суспільстві і застосовуватиметься до усіх податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету, окрім тих, що підпадають під дію Митного кодексу України;
- скоротити кількість податків, тобто усі малоефективні податки мають бути скасовані.
Реформувати податкової системи не лише на загальнодержавному рівні, але й на регіональному рівні:
- основним напрямом якого є вдосконалення системи місцевого оподаткування, яка має ліквідувати дисбаланс між дохідною та видатковою частинами доходів регіонів. В Україні до довгострокових цілей регіональної економічної політики слід віднести; реформування системи господарювання; впровадження усіх форм власності та роздержавлення виробництва; наближення до економічної самостійності регіонів у контексті стратегії розвитку країни та зближення рівнів їх економічного розвитку; забезпечення економічного зростання в регіонах; раціональне використання інтегрального потенціалу території тощо.
Змінити розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Величина неоподаткованого мінімуму 17 грн. (встановлена у жовтні 1995р.) на сьогодні залишається вихідною базою визначення грошових сум по тих чи інших платежах, а також штрафних санкцій і стягнень. Збільшення розміру неоподаткованого мінімуму збільшить доходи малозабезпечених верст населення, тим самим пожвавить сукупний попит.
- запровадити неоподаткований мінімум доходів громадян на рівні, що відповідає межі малозабезпеченості;
- реалізувати соціально орієнтовану податкову політику шляхом поетапного запровадження соціальних податкових пільг.
- Поліпшити адміністрування податків [4].
Для того щоб реформування податкової системи було ефективним необхідно також провести комплекс заходів по економічному зростанню країни, зменшенню інфляції, збільшенню сукупного попиту тощо.
Висновки. Розбудова податкової системи, що відповідає стратегії євро інтеграційного розвитку країни, сприяє утвердженню інноваційно-інвестиційної моделі економічного зростання, є однією з найактуальніших проблем теорії і практики подальшого реформування національної економіки.