Сторінка
2

Особливості проведення операцій РЕПО на українському фінансовому ринку

В основному угоди РЕПО укладаються з облігаціями – угоди з акціями не є дуже розповсюдженими в Україні. Місцем проведення операцій РЕПО в Україні є позабіржовий ри­нок, через ПФТС, де угоди укладаються на короткий строк і на великі суми. Угоди РЕПО здійснюють двома способами: або укладаючи договір РЕПО, в якому обговорені умови обох частин угоди, або підписуючи одночасно два договори купівлі-продажу цінних паперів. Другий варіант в Україні використовують частіше, тому що в такий спосіб можна обійти ряд обмежень НБУ по операціях РЕПО - зокрема, необхідність надавати Нацбанку інформацію про РЕПО – угоду, а також мінімізувати ризик неплатежів контрагентів.

В Україні РЕПО-угоди здійснюють із обмеженим колом цінних паперів. Найчастіше в операціях РЕПО беруть участь облігації емітентів, що випущені у великому обсязі та обертаються на вторинному ринку. Зокрема , це папери компаній приблизно 20 емітентів "першого ешелону" - ЗАЗ, "Луаз", "АВК", "Сармат", "Кернел", "Зерноторгівельна компанія", "Київ-Конті", аеропорт "Бориспіль" та інші, а також деякі муніципальні облігації, серед яких першість займають облігації м. Києва. Це пов'язане з тим, що зазначені облігації є досить надійним інструментом застави в порівнянні, наприклад, з акціями й векселями. Оператори ринку проводять угоди із цими паперами, оскільки припускають, що вони випущені надійними емітентами зі стійким фінансовим станом і що будуть погашені вчасно. Український ринок облігацій при всіх своїх "але" є більш ліквідний і прозорий, ніж ринок акцій. Основними операторами РЕПО-ринку є великі андерайтери фондового ринку, а також системні банки й банки з іноземним капіталом. Є серед учасників РЕПО-ринку є і небанківські установи (інвестиційні фонди й торговці), але їх мало - всього 20-30 учасників. Вони є найбільш надійними контрагентами з налагодженою технологією роботи із цінними паперами, зокрема, облігаціями. Таким чином, по суті, ринок РЕПО на 95-99% "міжбанківський" і "кредитний". Єдина його відмінність від звичайного ринку міжбанківських кредитів у тім, що кредитні операції на ньому здійснюються шляхом укладання специфічних угод - угод РЕПО (фактично кредитування під заставу вказаних в угоді цінних паперів).

Залучення коштів - основна мета здійснення РЕПО-угод. Якщо у власника облігацій виникла потреба в ресурсах, він може за допомогою цієї операції підвищити свою ліквідність. Для цього при формуванні портфелю необхідно включити до нього високонадійні папери, на які в більшості банків установлені ліміти.

Операції РЕПО також активно використовуються дрібними банками, для яких процедура одержання кредитів на міжбанківському ринку ускладнена. Для одержання кредиту банк повинен надати щось під заставу, в якості якої і виступають цінні папери. По суті, це міжбанківське кредитування, а по факту – РЕПО-угода. Шляхом купівлі довгострокових цінних паперів і рефінансування їх на короткі строки під заставу банк одержує різницю між прибутковістю портфеля паперів і вартістю залучення ресурсів. В Україні, як правило, у першій частині угоди РЕПО облігації продаються по поточній вартості на ринку, а викуповуються за ціною продажу плюс відсоток за користування кредитом, який найчастіше на 1-2% вище, ніж на міжбанківському кредитному ринку, тобто вартість залучених ресурсів в результаті РЕПО-операцій є досить невисокою.

Відсоток за користування кредитом визначається декількома факторами. Насамперед - поточною ситуацією на міжбанківському ринку та ризиком контрагента. В інших країнах, у тому числі в Росії, у першій частині угоди облігації продаються з дисконтом - фактично приймаються в заставу з дисконтом до їхньої реальної вартості. Це дає покупцеві (кредиторові) додаткову гарантію: якщо контрагент не виконає зобов'язання, держатель паперу зможе швидко й без втрат продати її на ринку. Такі операції практикують банки (у тому числі НБУ) при видачі кредитів (рефінансуванні) під заставу цінних паперів.

Термін, на який видається короткостроковий кредит під облігації (РЕПО-операції) – 7- 30 днів. Залежно від терміну дії операцій РЕПО використовуються такі їх види:

- нічне репо, термін дії якого - один день, а процентна ставка є фіксованою на весь термін проведення операцій;

- відкрите репо, щодо якого в угоді термін не обумовлюється. Кожна зі сторін угоди може вимагати виконання операції в будь-який час, але з обов'язковим повідомленням про завершення цієї угоди. Процентна ставка не є фіксованою, а перераховується кожного разу;

- строкове репо - термін операції чітко визначений, процентна ставка є постійною протягом усієї операції.

Підприємства також можуть використати операції РЕПО для отримання прибутку від тимчасово вільних коштів або мінімізації процентних ставок по кредитах. Наприклад, підприємство заключає договір з торгівцем ЦП і передає йому в управління тимчасово вільні кошти. Торговець купує облігації дохідністю 14% і заключає серію РЕПО – угод з банками та компаніями ( тобто залучає серію кредитів під облігації), наприклад, на два тижні із зобов’язанням викупити їх по дохідності, як правило, значно нижчій, аніж дохідність облігацій - 7%. Після цього він перераховує підприємству кошти (протягом одного дня), які отримані в результаті РЕПО – угод. А після закінчення строку договору торговець викупає папери за обумовленою раніше дохідністю 7%. Для підприємства дохід складається із різниці доходу по облігаціям та витрат за РЕПО – операціями: 14% - 7% = 7%. Для порівняння з альтернативним вкладанням коштів на депозит в банк – банки пропонують юридичним особам розміщувати вільні кошти на 1місяць по ставці 4-8% річних. Тобто отримання прибутку з використання операцій РЕПО очевидне.