Сторінка
1

Роль держави у становленні та розвитку ринкової економіки України

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Економічна природа державного регулювання економіки

1.1. Сутність державного регулювання, його необхідність і пра-ктичне значення

1.2. Напрямки політики державного регулювання економіки

1.3. Важливістьролі держави у становленні та регулюванні економіки

Розділ ІІ. Застосування на практиці методів державного регулювання економіки

2.1. Прямі та непрямі методи державного регулювання економіки

2.2. Правове регулювання економіки

2.3. Адміністративні методи державного регулювання економіки

2.4. Економічні та пропагандистські методи державного регу- лювання економіки

Висновки

Використана література

ВСТУП

Державне регулювання економіки покликане забезпе­чувати її рівновагу і сталий розвиток. Конкретні напрям­ки, форми та масштаби державного регулювання економі­ки визначаються характером і гостротою економічних, соціальних, екологічних та інших проблем у будь-якій країні певного періоду.

Державне регулювання економіки в умовах ринкового господарства є системою типових заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, які здійснюють правомочні державні установи та суспільні організації з метою стабілізації та адаптації існуючої соціально-еконо­мічної системи до умов, що змінилися.

Процес регулювання економіки потребує вжиття ком­плексу організаційних, економічних, фінансових і управ­лінських заходів як складових ефективної реалізації полі­тики суспільного розвитку.

Основною метою сучасного державного регулювання еко­номіки є її переведення на інтенсивний шлях розвитку з послідовним скороченням видатків на екстенсивне зро­стання і вкладень в інтенсифікацію ефективного викори­стання вже створеного господарського потенціалу.

В Україні здійснюється економічна реформа. Тому сьо­годні як ніколи потрібні зусилля для пожвавлення госпо­дарського життя з метою забезпечення стабілізації еконо­міки та економічного розвитку. Орієнтація на такий ре­зультат передбачає використання певних засобів, механізмів та інструментарію державного регулювання економіки.

Розділ І.ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

1.1. Сутність державного регулювання, його необхідність і практичне значення

Реформи, що здійснюються у країні, покликані змінити характер участі держави в господарській діяльності, зменшити частку державної власності, створити економічні умови для забезпечення високої ділової активності. Будь-яка масштабна акція потребує скрупульозної підготовки та виваженості. Мета державного регулювання економіки — створити таку господарську систему, яка б орієнтувалася на вибір найефективніших варіантів використання наявних факторів виробництва та забезпечення сприятливих соціально-економічних умов життєдіяльності. Орієнтирами, яких дотримується держава у процесі ре­гулювання економіки, є показники, що характеризують рівень економічного розвитку та якість життя: тривалість життя людини, дохід (валовий внутрішній продукт) на душу населення, рівень зайнятості, ступінь реалізації прав людини, стан навколишнього середовища.

Отже, конкретніше державне регулювання можна ви­значити як вплив держави на відтворювальні процеси в економіці відповідними засобами з метою зорієнтувати суб'єктів господарювання і окремих громадян на досяг­нення цілей і пріоритетів державної політики суспільно­го розвитку. Державне регулювання — це майже всі функції держави, пов'язані з економічною та економіко-соціальною діяльністю і покликані забезпечити умови фун­кціонування ринкової економічної системи.

Державне регулювання охоплює всі напрямки суспільного виробництва. Однак першочергова увага приділяється регулюванню відносин власності та підприємництва, інвестицій і структурної перебудови галузей мате­ріального виробництва, соціального розвитку й ринку праці, фінансового ринку та грошового обігу, територіальних про­порцій і регіональних ринків, природокористування, зовнішньоекономічної діяльності. Ці питання становлять основний зміст державного регулювання економіки. Вод­ночас з огляду на наявні особливі умови реформування вирішуються гострі економічні та соціальні проблеми, зок­рема структурні перетворення, технологічні оновлення, по­долання кризових явищ.

Процес опосередкування державою економічного жит­тя — це процес державного регулювання економіки. По­ступово він стає рушієм економічного розвитку. Не­обхідність державного регулювання ринкової економіки випливає з об'єктивно властивих державі економічних функцій. В умовах існування різних форм власності роль державного регулювання полягає, з одного боку, в забезпе­ченні юридичного механізму їх реалізації, а з іншого — в спрямованому впливі на ринкові параметри, що забезпе­чують організацію функціонування економічної системи як цілого.

В економічній науці є два протилежні підходи до участі держави в регулюванні процесів: класична й кейнсіанська теорії. На думку класиків, ринковий механізм авто­матично забезпечує рівність попиту й пропозиції, а відтак унеможливлює тривалі порушення в економіці, зокрема спад виробництва, інфляцію, безробіття.

На відміну від традиційної класичної теорії англійський економіст Джон Мейнард Кейнс обґрунтував об'єктивну необхідність і практичне значення державного регулюван­ня ринкової економіки. Його теорія — це аналіз взаємодії та взаємозв'язків різних агрегованих економічних кате­горій і величин, дослідження того, як невідповідність між ними впливає на стан економіки, а також в яких межах і якими методами державного втручання можна досягти узгодження між цими категоріями та величинами з ме­тою постійного економічного розвитку.