Сторінка
1
В останній третині ХХ ст. людство усвідомило, що на світовий господарський розвиток усе більший вплив стали робити специфічні проблеми, що одержали назву глобальних, а в науковий побут був уведений термін «глобалистика» як специфічний напрямок міжнародних економічних досліджень.
Особливий набір таких специфічних ознак, як загальносвітовий характер, що загрожує розвитку людства, терміновість і невідкладність рішення, взаємозв'язок і необхідність уживання заходів з боку усього світового співтовариства, дозволили виділити в категорію глобальних наступні проблеми: подолання бідності і відсталості, світу і демілітаризації, продовольчу, екологічну, демографічну.
Світовий економічний і політичний розвиток у 70 – 90-і рр. принесло розуміння того, що набір глобальних проблем не є чимось не підданим змінам. З часом змінюється наповнення і розуміння старих глобальних проблем, визнається поява нових, що переростають у глобальні.
В даний час визнається, що крім чисто економічного, глобальні проблеми роблять колосальний політичний вплив на життя сучасної цивілізації і, будучи тісно переплетеними, у своєму рішенні вимагають зімкнення зусиль усього людства.
Розвиток сучасної світової економіки, перехід до постіндустріальної стадії розвитку вносить корективи в пріоритетність глобальних проблем. Від цього вони не стають менш важливими, однак людство обмежене у своїх фінансових можливостях, що воно може виділити для рішення глобальних проблем. Цей стримуючий фактор цілком може бути переборенийі не шляхи пошуку політичних рішень проблеми і прояви політичної волі окремих держав до налагодження діючого міжнародного співробітництва в рішенні глобальних проблем.
Світова продовольча проблема продовжує залишатися досить гострої, незважаючи на серйозний прогрес в області виробництва продуктів харчування. Чисельність нужденних перевищує 800 млн. чоловік.
У багатьох країнах зберігається високий рівень державної підтримки виробництва й експорту продовольства, а також імпортних обмежень. Реформа міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією приведе, як передбачається, до ослаблення протекціонізму в цій області, однак населення країн-імпортерів, у тому числі і Росії, може зштовхнутися з подорожчанням основних продовольчих товарів. У той час у РФ маються широкі можливості для оптимального включення в нову систему світової торгівлі аграрною продукцією.
Міжнародне співтовариство приділяє більшу увагу розширенню продовольчої проблеми в нужденних країнах, включаючи країни з перехідною економікою. Основне значення придается реалізації конкретних проектів, націлених на збільшення сільськогосподарського виробництва. Подібне сприяння виявляється як на двосторонньої, так і на багатобічній основі (насамперед по каналах ФАО). Передбачається, що в результаті цих зусиль у найближчі 20 років населення планети в цілому зможе задовольнити попит на продукти харчування, навіть якщо його чисельність буде щорічно зростати на 80 млн. чоловік.
У сучасних умовах мир виявився на грані екологічної планетарної катастрофи.
Існує трохи основних загрязнителей навколишньої природного середовища, прямо зв'язаних з розвитком людської цивілізації.
Усе тверезомисляче людство (як промисловці, так і споживачі) прийшло до висновку про необхідність припинення бездумного, невтримного економічного росту й обліку можливостей навколишнього середовища для подальшого проживання на Землі.
Основна ідея сучасності – дати можливість і нинішньому, і майбутнім поколінням людей безбідно і здраво проживати на Землі.
Демографічна проблема в сучасному світі має два аспекти. По-перше, це демографічний вибух у ряді країн, що розвиваються, і регіонів, що, «знецінюючи» нагромадження, перешкоджає економічному росту й увековечиванию господарську, соціальну, культурну відсталість цих країн. По-друге, суженое відтворення населення в розвитих країнах і депопуляция в ряді постсоціалістичних країн ведуть до демографічного старіння їхнього населення й у перспективі можуть блокувати економічний розвиток цих країн.
Відповідно до концепції демографічного переходу підвищення рівня економічного розвитку в кінцевому рахунку веде до уповільнення приросту населення. Ця тенденція цілком проявилася в розвитих і постсоціалістичних країнах і впливає на демографічні процеси в ряді країн, що розвиваються. Очікується, що в другій половині 21 століття населення Землі стабілізується на рівні приблизно 10,5 млрд. людина, тому перенаселення світовій економіці (але не окремим країнам ) у цілому не загрожує.
Що стосується демографічного старіння населення в розвитих і постсоціалістичних країнах, те цей процес у сучасних умовах можна сповільнити, але не зупинити. Рішення даної проблеми зв'язано з істотним підвищенням ефективності економіки.
Список використаної літератури
1. Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: ІЗМН, 1997.
2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1995.
3. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 1994. – 336 с.
4. Климко Г.М., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1998. – 396 с.
5. Куликов Л.М. Основы экономических знаний. – Москва: Финансы и статистика, 1998. – 375 с.
Завантажити реферат