Сторінка
1

Основні проблеми економіки та їх ринкове розв’язання

План

1. Суть і значення конкуренції. Конкурентоспроможність.

2. Ринкові види конкуренції. Чиста конкуренція та чиста монополія.

3. Монополістична та олігополістична конкуренції.

1. Суть і значення конкуренції. Конкурентоспроможність

Відносини між суб’єктами ринкової економіки характеризується економічною змагальністю, або конкуренцією. Конкуренція – це суперництво між фірмами за вигідніші умови виробництва і збуту товарів та послуг, за отримання найвищих прибутків. Основне завдання конкуренції і головна функція конкуренції – завоювати ринок, у боротьбі за споживача перемогти своїх конкурентів, забезпечити отримання сталого прибутку.

Суперечність, що виникає в умовах вільного ринку, розв’язується через конкуренцію. Основа конкуренції – свобода вибору, прагнення виробника отримувати прибуток.

Позитивними аргументами конкуренції є те, що вона змушує людей пристосовуватися до нових ситуацій, підвищує ефективність виробництва, знижує ціни і збільшує загальний добробут. Негативні аргументи – роз’єднання людей як супротивників, знищення найслабших, зменшення доходів найманих робітників.

Розрізняють цінову, нецінову та нечесну конкуренцію.

За умов цінової конкуренції основним інструментом змагання виступає ціна. Фірма-продавець виходить з того, що саме ціна – вирішальний показник, визначаючий рішення покупця.

Суть нецінової конкуренції полягає у тому, щоб завоювати перевагу над конкурентами за рахунок кращого використання досягнень НТП. Тут використовують продаж товарів вищої якості, пропозицію нових товарів для задоволення старих потреб, надання більшого обсягу послуг, продовження гарантійного терміну і таке інше.

Нечесна конкуренція – це діяльність господарського суб’єкта, спрямована на отримання прибутку, забезпечення домінуючого становища на ринку шляхом обману.

Розрізняють два види конкуренції: внутрішньогалузеву та міжгалузеву.

Внутрішньогалузева конкуренція – це конкуренція між окремими підприємствами всередині кожної галузі щодо отримання прибутку.

Міжгалузева конкуренція – це форма конкуренції капіталів у боротьбі за прибутковіше застосування капіталу. Вона здійснюється у вигляді міграції капіталів з однієї галузі в інші.

2. Ринкові види конкуренції. Чиста конкуренція та чиста монополія

Відповідно до типу економічної системи (ринку) і вирішення основних питань економіки (що виробляти?, скільки виробляти? і для кого виробляти?) розрізняють такі види конкуренції:

1) чиста конкуренція;

2) чиста монополія;

3) монополістична конкуренція;

4) олігополістична конкуренція.

Основними характеристиками чистої конкуренції є:

1. Велика кількість незалежних працівників (виробників) і споживачів (покупців);

2. Випуск стандартизованого продукту;

3. Формування ринкової ціни;

4. Вільне входження у галузь і вихід з неї.

Чиста конкуренція рідко трапляється на практиці, проте вона є еталоном для порівняння ефективності реальної економіки.

Протилежність чистій конкуренції – чиста монополія. Характерними її рисами є:

1. Єдиний продавець;

2. Відсутність близьких замінників;

3. Формування ціни;

4. Заблоковане входження;

5. Реклама.

За чистої монополії товар або послуги на ринку продає єдина фірма (наприклад, місцева енергетична компанія). Входження у галузь заблоковано, тому фірма репрезентує всю галузь. Оскільки йдеться про один продукт, то диференціації продукції нема.

Штучна монополія виникає внаслідок особливого становища підприємств для отримання монополістичних переваг.

3. Монополістична та олігополістична конкуренції

Важливе значення для характеристики економіки мають критерії оцінювання ступеня монополізації. У світовій практиці прийнято вважати, що домінуюче становище підприємства або групи їх на ринку виникає тоді, коли на одне підприємство припадає 1/3 всього обороту ринку, або на три і менше підприємств – понад 1/2 загального обороту, або на п’ять і менше підприємств – понад 1/2 обороту. У господарській практиці України монополістами є підприємства, частка продукції яких на даному ринку становить 70%.

Визначальні риси монополістичної конкуренції:

1. порівняно велика кількість продавців. Монополістична конкуренція не передбачає сотень або тисяч фірм, як чиста конкуренція, а тільки достатньо велику їх кількість;

2. диференціація продукції;

3. легкість входження у галузь.

Олігополістична конкуренція існує, якщо кілька великих фірм, які виробляють однорідну або диференційовану продукцію, панують на ринку. Мала кількість фірм у галузі зумовлює їхню взаємозалежність – кожна з них має зважати на можливу реакцію її конкурентів на її рішення стосовно ціни, реклами, поліпшення якості продукції.

Характерними особливостями олігополістичної конкуренції є:

1. Випуск продукції. Олігополії поділяються на однорідні або диференційовані відповідно до типу продукту, що вони виробляють, – стандартизований або диференційований;

2. Кількість фірм. На олігополістичному ринку чисельність фірм може бути різною, оскільки дана модель охоплює широкий простір – від чистої монополії до монополістичної конкуренції.

3. Входження у галузь. Бар’єри для входження у галузь тут такі ж, як і при входженні в чисто монополізовану галузь (юридичні, фінансові, технічні бар’єри).

За олігополії є лише кілька продавців; ця “нечисельність” означає, що їхні рішення щодо ціноутворення обсягу виробництва – взаємозалежні. На становище кожної фірми впливають рішення її конкурентів, і вона повинна враховувати їх у своїх діях у сфері ціноутворення та обсягу виробництва. Продукти можуть бути стандартизованими і диференційованими. Входження у олігопольні галузі – дуже складна справа.