Сторінка
10

Словник економічних термінів

Ноу-хау - не захищені охоронними документами та не оприлюднені знання чи досвід науково-технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового характеру, що можуть бути практично використані в наукових дослідженнях, при виготовленні та реалізації продукції.

Нульові елементи матриці міжгалузевого балансу - у матриці міжгалузевих потоків [Хij] і в матриці коефіцієнтів прямих витрат [Aij] міжгалузевого балансу вони означають, що між відповідними галузями, представленими в рядку і стовпчику, які перетинаються в даній клітинці, не існує безпосередніх господарських зв'язків, а в матриці коефіцієнтів повних витрат [Вij] -означає, що немає ніяких зв'язків, тобто продукція галузі і не використовується в галузі j.

О

Область допустимих розв'язків - у математичному програмуванні. Інші назви -область можливих значень, допустима множина, множина можливостей, множина допустимих розв'язків. Це область, в межах якої здійснюється вибір розв'язків. Вона обмежена умовами задачі, наявними ресурсами.

Облігація - цінний папір, довгострокове боргове зобов'язання юридичної особи, що випускає і розміщує облігаційну позику, регулярно виплачувати кредиторові дохід у заздалегідь зафіксованій сумі чи вільному проценті вартості облігації, а через зазначений час і номінальну вартість облігації.

Облікова ставка - процентна скидка з номінальної вартості векселя, яку банк стягує на свою користь з пред'явника векселя при його обліку до настання строку платежу за ним.

Обмеженість ресурсів (дефіцит ресурсів) - фундаментальне поняття теорії оптимального функціонування економіки. Теоретично поняття обмеженості ресурсів говорить про об'єктивні умови виробництва, при яких кожного моменту можливості задоволення суспільних потреб обмежені. Наприклад, ресурси в суспільстві не дають можливості сьогодні ж задовольнити всі життєві потреби та ін.

Обмеження моделі — запис умов, при яких мають зміст розрахунки, що використовують цю модель. Це — система рівнянь чи. нерівностей, які в сукупності визначають область допустимих розв'язків. Поширені лінійні і нелінійні обмеження. Правильний вибір обмежень — важлива умова адекватності моделі.

Оборотні кошти - сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Оборотні фонди - частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або ж повністю втрачають свою натуральну форму і переносять усю свою вартість на вироблену продукцію.

Оплата праці — будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Оптимальна задача - економіко-математична задача, мета якої - знайти найкращий розподіл наявних ресурсів. Розв'язується за допомогою оптимальної моделі методами математичного програмування.

Оптимальний план — найкращий щодо обраного критерію варіант розвитку економіки в цілому чи окремого об'єкта господарювання. Оптимальний план відображається в економіко-математичних моделях вектором (точкою простору виробничих можливостей). Тому часто вживається термін «оптимальна точка».

Оптимізація - 1) процес знаходження екстремуму функції, тобто вибір найкращого варіанта з багатьох можливих; 2) процес зведення системи до найкращого (оптимального) стану. Залежно від виду критеріїв оптимальності й обмежень моделі, що застосовуються, розрізняють скалярну і векторну оптимізацію, стохастичну оптимізацію та інші.

Оптові ціни - вид цін на промислову продукцію, за яких підприємство або збутова організація реалізують її іншим підприємствам та збутовим організаціям. Оптова ціна ОЦ: ОЦ = С + П, де С - собівартість, П -прибуток.

Оптово-відпускна ціна (ОВЦ) - ціна, за якою підприємство реалізує цю продукцію: ОВЦ = ОЦ + А + ПДВ, ОЦ - оптова ціна, А - акцизний збір, ПДВ -податок на додану вартість.

Оренда - надання майна у тимчасове користування на договірній основі за певну винагороду.

Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами.

Основні методи визначення ціни - 1) собівартість плюс прибуток; 2) забезпечення фіксованого обсягу прибутку; 3) за рівнем поточних цін; 4) за рівнем попиту.

Основні фонди — засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виготовляється частинами в міру спрацювання.

Оцінка основних фондів підприємства - грошове вираження їх вартості.

П

Патент (від лат. patens - відкритий, явний) - документ, виданий компетентним державним органом винахідникові або його правонаступнику, який свідчить про авторство, право на монопольне його використання.

Персонал підприємства - сукупність постійних працівників, котрі отримали професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Підприємство - організаційно відокремлена, економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).

Планування - процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період часу, а також засоби, шляхи й умови досягнення поставлених цілей.