Сторінка
13

Словник економічних термінів

Спеціалізація - форма суспільного поділу праці, виражена у поділі старих та формуванні нових галузей суспільного виробництва, а також у поділі праці всередині галузей.

Спеціальність - більш або менш вузька різновидність трудової діяльності в межах професії.

Споживання - використання суспільного продукту в процесі задоволення економічних потреб людей, завершальна фаза процесу суспільного виробництва. Розрізняють споживання виробниче і невиробниче (особисте і суспільне). Кінцева фаза суспільного відтворення, на якій суспільний продукт використовується для задоволення потреб людей.

Ставка (процентна) - ціна, що сплачується за використання грошей, відсоток від кількості процента позичених грошей, розмір плати за користування позиченими коштами.

Стандарти — встановлення в директивному порядку чітко визначених єдиних норм, кількості, типів, марок, параметрів виробів, обов'язкових для виробників і споживачів.

Статут - певне зібрання правил, що регулюють сукупну діяльність підприємства, взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання.

Статутний капітал - сума капіталу, яка необхідна для того, щоб підприємство розпочало свою діяльність.

Стратегія — спосіб використання засобів і ресурсів, спрямований на досягнення мети. Стратегія визначається прийнятими значеннями змінних. У багатоступінчатих процесах сам спосіб може змінюватись, у цьому разі стратегія визначає правила прийняття рішень на основі тої інформації, що одержується на кожному з етапів у ході процесу і зміни середовища. Особливе значення це поняття має в теорії ігор, де набір правил визначає вибір допустимих стратегій у будь-якій із можливих ситуацій. Цю дисципліну часто називають теорією стратегічних ігор.

Ступінь заборгованості - обчислюється шляхом ділення боргових зобов'язань на активи підприємства: Кзаб = Кб/Ка, де Кзаб _ коефіцієнт заборгованості; Кб - боргові зобов'язання підприємства; Ка - сукупні активи підприємства.

Сукупний попит - маса існуючих суспільних потреб ринкового господарства, які зумовлюються й обмежуються наявними грошима покупців, представлені на ринку платоспроможні потреби на товари.

Сфера обслуговування - сукупність галузей народного господарства, які безпосередньо обслуговують населення.

Т

Тарифна система - сукупність нормативів, за допомогою яких держава регулює зміни рівня, а також рівень постійної частки заробітної плати робітників і службовців залежно від галузі та регіону країни, їх народногосподарського значення, а також в окремих галузях — залежно від виробництва, ознак кваліфікації робітників.

Тарифна система оплати праці - сукупність взаємопов'язаних елементів тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Тарифна сітка - встановлює відповідні співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації.

Темпи економічного зростання (Т) - відносний показник, який характеризує результати і динаміку економічного розвитку, показує приріст продукції, виробленої за певний час у народному господарстві порівняно з базовим рівнем. Т = (V0 - Vt)/V0 , де V0 і Vt - обсяги виробництва в період часу о і t відповідно.

Термінові вклади - один з видів вкладів в ощадні банки.

Технічний прогрес - розвиток техніки і технології виробництва, а також вдосконалення організації виробництва, підвищення технічного рівня кадрів, зміни їх професійної структури й інші фактори. Економіко-математичний аналіз технічного процесу найбільш повно проводиться за допомогою виробничих функцій у рамках теорії економічного зростання.

Технологічна матриця - таблиця, складена з коефіцієнтів (нормативів) прямих витрат на виробництво одиниці продукції в натуральному вираженні -технологічних коефіцієнтів.

Технологічний цикл - обробка партії деталей на одній операції дорівнює: Тт = п·t/M, де Тт — технологічний цикл в одиницях часу, як правило, в хвилинах; п - кількість предметів у партії; t - тривалість обробки одного предмета; М - кількість робочих місць, на яких виконується операція.

Товар - продукт праці, виготовлений для обміну або продажу.

Товари еластичного попиту - ті, в яких коефіцієнт еластичності попиту від цін більший за одиницю. Зниження цін на такі товари, якщо є можливість збільшити їх випуск, часто збільшує доходи держави в результаті розширення їх продажу. Еластичність будь-якого товару не є його не від'ємною властивістю, вона може змінюватися залежно від умов. Товари нееластичного попиту - ті, в яких коефіцієнт еластичності попиту від цін менший за одиницю. Зниження цін на такі товари вигідне покупцям. Але для держави - це скорочення доходів, оскільки збут залишається приблизно на тому ж рівні.

Товарна продукція - продукція, вироблена протягом певного часу і призначена для реалізації за межами підприємства, тобто підготовлена для передачі в народногосподарський обіг.

Тонно-кілометр - показник, який використовується для характеристики вантажообороту транспорту.

Торгівля - форма обміну продуктами праці та послугами, відособлена на основі суспільного поділу праці; галузь господарства, яка виконує посередницьку діяльність щодо купівлі-продажу товарів та надання пов'язаних з цим послуг.

Транзит — послідовність вантажів, вагонів, поїздів чи пасажирів через проміжну станцію, дорогу, район.

Транспорт - галузь народного господарства, яка забезпечує безперебійне і сучасне задоволення потреб народного господарства та населення в перевезеннях.

Транспортна задача - одна з найпоширеніших задач математичного програмування. Необхідно знайти такий план доставки вантажу від постачальників до споживачів, щоб вартість перевезення була найменшою. Нехай дано ряд пунктів виробництва А1, A2, ., Ат з обсягами виробництва за одиницю часу, відповідно, рівними аь а2, ., ат, і пункти споживання В1 В2 ., Вп, що споживають за той самий проміжок часу, відповідно, b1 b2, ., bп продукції. Якщо розв'язується задача, в якій сума обсягів виробництва на всіх тпунктах постачання дорівнює сумі обсягів споживання на всіх пунктах споживання – n, затрати на перевезення одиниці продукту від кожного постачальника до споживача позначаються сij, а хij -обсяг продукту, що перевозиться з кожного пункту виробництва в кожен пункт споживання, то сумарні витрати на транспортування будуть найменшими: кожен споживач при цьому отримує необхідну кількість продукту і кожен постачальник відвантажує весь вироблений ним продукт . Оскільки прийнято, що витрати на перевезення зростають пропорційно їх обсягу, то перед нами задача лінійного програмування - одна із задач розподілу ресурсів.