Сторінка
12
Опонентам земельного ринку, які оперують аргументами захисту економічних інтересів селян (загрозою втрати землі) можна також заперечити, що орендна плата, яку отримують селяни за землю, є мізерною у порівнянні з тою, якою вона могла бути за умови реально працюючого земельного ринку.
Орендні відносини необхідно будувати на основі правової врегульованості права власності на землю і майно. Тільки так можливо запровадити оптимальні строки і умови оренди землі, щоб, з одного боку, не порушувати інтересів орендодавців, а з другого - не створювати перепон для капіталовкладень в підвищення родючості ґрунтів. Формування земельного ринку створить також умови для переходу до грошової форми розрахунків за оренду.
Отже, з одного боку економічна доцільність вимагає концентрації земельного капіталу, а з іншого існує необхідність супроводження земельного ринку заходами захисту інтересів власників земельних часток. Такими заходами, на нашу думку, повинні стати створення досконалого законодавства, прозорість і інформаційна підтримка земельного ринку і адміністративне втручання у процес ціноутворення на початковому етапі. Грошова оцінка сільськогосподарських земель являє собою капіталізований рентний доход, який одержують при вирощуванні сільськогосподарських культур на земельній ділянці. Вона визначається розміром щорічно одержуваного рентного доходу з урахуванням строку його капіталізації. Останній залежить від розміру процентної ставки за користування кредитом. У діючій методиці грошової оцінки земель прийнято строк капіталізації - 33 роки, що відповідає 3-процентній платі за користування кредитом.
З рентними відносинами пов’язана й така категорія ринкової економіки, як ціна землі. В суспільстві, де панує приватна власність на землю, остання стає об’єктом купівлі-продажу. Земля купується як для виробництва сільськогосподарських продуктів, так і для видобутку корисних копалин, для забудови, спорудження транспортних магістралей, аеропортів, спортивних споруд тощо. Ось чому так важлива грошова оцінка землі.
Грошова оцінка земель здійснюється землевпорядною службою Держкомзему України із залученням науково-дослідних установ і організацій, які займаються дослідженнями питань оцінки та використання земельних ресурсів, за методикою, розробленою Інститутом аграрної економіки за участю спеціалістів Держкомзему України та науковців науково-дослідних установ і організацій Української академії аграрних наук і затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, та відповідно до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему України, Мінсільгосппроду України, Держкоммістобудування України та Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 р. Інформаційною базою визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристики та економічна оцінка земель, бонітування ґрунтів).
Грошова оцінка необхідна для регулювання земельних відносин при передаванні земель у власність, спадщину, під заставу з метою одержання банківського кредиту, при даруванні, оренді, визначенні ставок фіксованого сільськогосподарського податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розміру внеску при створенні спільних сільськогосподарських підприємств, організації нових господарських формувань ринкового типу, отриманні дивідендів тощо.
В умовах переходу до ринкової економіки та створення ринку землі оцінка земель здебільшого має нормативний характер. Нормативна ціна (грошова оцінка) характеризує якість земельної ділянки виходячи з потенційного рентного доходу і встановленої КМУ норми прибутковості та норми капіталізації чистого прибутку від використання землі. Нормативна ціна (грошова оцінка) не враховує основних факторів, притаманних ринковій економіці – попиту та пропозиції. Ринкова вартість земельних ділянок визначається при здійсненні експертної грошової оцінки.
Нормативно-методичне забезпечення грошової оцінки земель, в основному, відповідає сучасним вимогам щодо визначення нормативної оцінки земель, оподаткування власників та користувачів земельних ділянок. На протязі 1995 року здійснено грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення. Станом на 01.01.99 грошову оцінку земель виконано тільки по 3 515 населених пунктах, що складає 11,6% від загальної кількості населених пунктів (30 193). Питома вага населених пунктів, по яких органами місцевого самоврядування розглянуті та затверджені результати грошової оцінки земель складає 4,2%. Практично не проводиться грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Як показує аналіз, хід робіт з грошової оцінки земель істотно стримується відсутністю джерел фінансування. Таке становище ускладнює процес обігу земельних ділянок (купівля продаж, спадщина, міна, дарування, оренда тощо).
Грошова оцінка земель с/г призначення здійснюється відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ від 23.03.95 р. № 213. Грошова оцінка земель с/г призначення базується на рентному доході при виробництві зернових культур (за даними економічної оцінки земель 1988р.). Грошова оцінка земель с/г призначення здійснюється послідовно по: Україні, областях, кадастрових і адміністративних районах, підприємствах, окремих земельних ділянках. Бонітетна оцінка землі – порівняльна оцінка якості ґрунтів за їхньою родючістю, побудована на об’єктивних ознаках і властивостях самих ґрунтів, які корелюються з урожайністю сільськогосподарських культур, [4, ст. 365]
Експертна грошова оцінка земельних ділянок
Експертна грошова оцінка земельних ділянок регламентується Методичними рекомендаціями та Порядком проведення експертної грошової оцінки. Методичні рекомендації та Порядок проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок розроблені відповідно до статті 23 Закону України від 19 вересня 1996 року № 378-ВР “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю”, пункту 7 “Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах”, статті 5 Указу Президента України від 14 жовтня 1993 року № 456/93 “Про приватизацію об’єктів незавершеного будівництва”, статті 5 Указу Президента України від 29 грудня 1993 року № 612/93 “Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню”, статті 4 Указу Президента України від 12 липня 1995 року № 608/95 “Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності”, статті 10 Указу Президента України від 19 січня 1999 року № 32/99 “Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” та “Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 № 213, а також “Методики грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 525. Порядок регламентує:
- методичні підходи та процедуру експертної грошової оцінки;
- вимоги до оформлення та затвердження результатів експертної грошової оцінки;
- права та обов’язки експертів;
- порядок підготовки експертів;
- організацію робіт з проведення експертної грошової оцінки, [13, ст.132]