Сторінка
6
• балансовий розрахунок залучення молоді до навчання і розподіл її після завершення навчання;
• балансові розрахунки потреби в спеціалістах;
• міжгалузевий баланс затрат праці;
• баланс робочого часу.
Система балансів розробляється як по Україні у цілому, так і по окремих регіонах (областях). Слід зазначити, що в основу системи балансів покладено баланс трудових ресурсів, який являє собою систему взаємопов'язаних показників, що характеризують формування та розподіл трудових ресурсів. Він складається з двох частин: ресурсної (трудові ресурси) і розподільної (розподіл трудових ресурсів).
Баланс трудових ресурсів складається кожного року по країні в цілому та по областях з розподілом на міську та сільську місцевості.
Чисельність трудових ресурсів визначається з урахуванням чисельності постійного населення. Для приведення трудових ресурсів у відповідність до ресурсної та розподільної частин балансу до чисельності працездатного населення працездатного віку включають й чисельність іноземних працівників, зайнятих в економіці на території країни.
До недавнього часу баланс трудових ресурсів обчислювався за середньорічними даними та за даними на 1 січня та 1 липня, що давало можливість враховувати сезонну хвилю в розподілі трудових ресурсів. Нині баланс складається за середньорічними даними (див. табл. 5 на с. 24).
Аналітичні можливості балансу трудових ресурсів розширюються в результаті розподілу працюючих по підприємствах різноманітних форм власності та зайнятих у сфері приватного підприємства за галузями економіки.
Значний вплив на рівень трудових ресурсів і демографічної ситуації в Україні здійснюють механічний рух населення та його різновид — трудова міграція, яка була і залишається одним з наймасові-ших серед усіх видів територіального переміщення населення (див. схему 5 на с. 25).
Механічний рух — це є процес зміни чисельності населення за рахунок зміни його місця проживання. Проте механічний рух або міграція мають глибші наслідки, ніж просто скорочення чи збільшення чисельності населення. У результаті переміщення змінюється також і структура населення на території як прибуття, так і вибуття мігрантів.
Незважаючи на різноманіття форм трудової міграції, процеси її поступово згасають, при цьому спостерігається тенденція до зниження обсягів як внутрішніх, так і зовнішніх міграцій (див. табл. 6 на с. 26).
Баланс трудових ресурсів
(середньорічна чисельність, тис. чол.)
Встановлено, що для сучасних міграцій населення нашої держави характерною є зміна спрямованості та інтенсивності як внутрішніх, так і зовнішніх міграційних потоків. Аналіз засвідчує, що наймасовішими щодо в'їзду іммігрантів в Україну були 1991-1992 pp., коли прибуло 1 млн 28,8 тис. чол. Високою масовістю імміграційних потоків відзначався і 1993 р. (чисельність прибулих склала 341,2 тис. чол.). Починаючи з 1994р. чисельність іммігрантів щорічно скорочувалася, причому в 2002 р. вже було на 145 тис. чол. менше порівняно з 1993 р., а в наступних 1995-1998 pp. вона щорічно зменшувалася в середньому на 28 тис. чол. У 1999 р. чисельність прибулих іммігрантів в Україну становила 65,8 тис. чол., що було в 8,1 раза менше, ніж у 1992 р.
У той же час зростає чисельність наших громадян за кордоном. Так, за даними голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці В. Гошовського, на 1 січня 2002 р. більш як 150 тис. українських громадян працювали в Італії, більш 100 тис. — в Чехії та Словаччині, 25 тис. — в Португалії.
За словами Н. Карпачової — уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, — тільки за півроку 2002 р. з України виїхало з різних причин приблизно 6 млн громадян, з них майже 5 млн — в пошуках роботи як легальної, так і нелегальної .
Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого — сукупність мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать валова міграція та сальдо міграції.
Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік. Отже:
вм = п + в.
Сальдо міграції характеризує приріст (зменшення) чисельності населення країни за рахунок механічного руху:
Am = Π - В.
Широко використовують групування прибулих та вибулих за регіонами прибуття (вибуття), за їхньою освітою, національністю, а також за причиною в'їзду (виїзду). Так, за віком будується структурне групування (з п'ятирічним інтервалом) та типологічне, в якому виокремлюються групи осіб, молодших-старших працездатного віку та працездатного віку, а також група молоді (15-29 років). Подається статево-вікова структура сальдо міграції.
Урахування впливу міграції на чисельність та статево-вікову структуру населення є дуже важливим, оскільки міграційні потоки впливають на процеси відтворення населення, оновлення трудових ресурсів.
Для забезпечення цілісності управління міграційними процесами М. Д. Романюком запропонована національна модель управління, за допомогою якої можна ефективно регулювати міграційний рух населення (див. схему 6 на с. 28-29).
Список використаної літератури:
1. Поляков И А , Ремизов К С Справочник экономиста по труду. — 6-е изд., перераб. и доп. — М Экономика, 1998.
2. Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Уряд, кур'єр. — 2002. — 28 груд. — № 244.
3. Романюк М Д Методологія І практика регулювання міграційного руху населення за умов перехідної економіки. Автореф. дис. к. е. н. — К., 2000.
Завантажити реферат