Сторінка
5

Населення і трудові ресурси України

• психофізіологічна компонента, пов'язана зі здібністю і схильністю людини до праці, станом її здоров'я, типом нервової системи, витривалістю;

• освітньо-професійна компонента, пов'язана з наявністю загальних та спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, відповідальністю, професійною майстерністю;

• соціально-мотиваційна компонента, пов'язана із соціальною зрілістю, рівнем свідомості, ідейної впевненості та раціональної поведінки, ініціативністю, діловитістю.

Соціально-економічний зміст поняття трудового потенціалу уможливлює здійснення кваліметричної оцінки більшості якісних компонент трудового потенціалу на різних рівнях аналізу суспільства, підприємства, людини. Найважливіші якісні компоненти трудового потенціалу можна інтерпретувати у такий спосіб:

• здоров'я — рівень працездатності (кількість втрат робочого часу з причин тимчасової непрацездатності), середня тривалість життя, витрати на охорону праці та здоров'я;

• освіта — кількість спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою;

• творчість — кількість винаходів, раціоналізаторських пропозицій в розрахунку на одного працюючого;

• свідомість — втрати від конфліктів, страйків, міграції в дітородному віці;

• професіоналізм — рівень якості продукції, втрати від браку, питома вага кваліфікованих робітників у загальній чисельності працівників.

Відповідно до методичних рекомендацій "Прогнозування і розробка програм" розвитку України та її регіонів на перспективу (під ред. В. Ф. Бесєдіна) визначення показників динаміки населення і трудових ресурсів базується на оцінці тенденцій відтворення населення, зміні структури його статево-вікових груп, що склалися у попередні роки і, особливо, у поточному році.

Пофакторний аналіз і прогноз відтворення населення та трудового потенціалу передбачає застосування таких показників, як народжуваність, смертність, міграційні процеси, демографічна структура населення, що оформлюються у вигляді табл. З (с. 19).

Демографічні показники по Україні

Ці показники відображають формування чисельності населення і трудового потенціалу в базовому, поточному роках і році, на який розробляється Державна програма економічного та соціального розвитку країни на прогнозний період. На основі даних табл. 4 визначається вікова структура населення, що дає підставу для розробки балансу трудових ресурсів. Програма орієнтується на таку структуру населення (в розрізі міського та сільського), що впливає на збільшення чисельності осіб працездатного віку з метою усунення негативних явищ, які склалися у попередні роки.

Показники структури населення і трудового потенціалу безпосередньо мають зв'язок з формуванням трудових ресурсів та їх зайнятістю за галузями економіки і сферами діяльності. На основі даних

аналізу в базовому році експертним шляхом визначається оцінка співвідношення природного та механічного приросту населення.

Серед показників, що визначають рівень розвитку держави, важливе місце посідають ті, що обґрунтовують чисельність трудових ресурсів та зайнятість населення.

Основна мета визначення цих показників полягає у вирішенні таких проблем:

• забезпечення працездатного населення роботою;

• регулювання процесів руху робочої сили;

• передбачення заходів щодо розширення робочих місць в усіх секторах економіки відповідно до чисельності незайнятого населення;

• отримання масштабного безробіття.

Розрахунки показників трудових ресурсів і зайнятості здійснюються з урахуванням демографічних, економічних та соціальних чинників.

Трудові ресурси та зайнятість взаємопов'язані з розрахунками ВВП, балансу грошових доходів та витрат населення, перерозподілу прибутку на потреби соціального захисту тощо.

Інформаційним забезпеченням визначення показників, що відносяться до трудових ресурсів та зайнятості населення, є:

• дані демографічної статистики;

• матеріали статистики праці Ф2ПВ (річна), Ф4ПВ, Ф7ПВ, Ф8ПВ, Ф14 (праця), Ф2 (ферм.), таблиці: Т — 1 (вивідна), Т — 2 (вивідна), Ф2ПН;

• статистичні дані Міністерства освіти і науки України про чисельність учнів працездатного віку за видами навчання та Міністерства праці та соціальної політики України про чисельність інвалідів і пенсіонерів.

Показники трудових ресурсів та зайнятості населення розраховуються у середньорічному обчисленні (див. табл. 4 на с. 21).

Розрахунок показників трудових ресурсів здійснюється у такий спосіб:

1. Розраховується чисельність трудових ресурсів (ЧТ() за формулою:

де ПРН( — населення у працездатному віці, всього;

Трудові ресурси та зайнятість населення

НІ( — непрацюючі та інваліди І і II груп у працездатному віці; ППП( — особи працездатного віку, які одержують пенсії на пільгових умовах;

СВ( — працюючі особи старшого віку (пенсіонери за віком); ПДП( — працюючі підлітки.

2. Розраховується чисельність зайнятих в економіці країни (3Ht) за формулою:

де РСД( — чисельність робітників і службовців, зайнятих на державних підприємствах;

МПК( — працівники малих підприємств і кооперативів;

ІТД( — особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю;

КСП( — працівники сільськогосподарських підприємств;

ОПГ( — зайняті в особистому підсобному господарстві.

3. Визначається чисельність зайнятих у галузях матеріального виробництва (ЗМВ) за формулою:

де К — коефіцієнт структурних змін;

t та t - 1 — символи, що вказують на поточний (?) рік та базовий

(t - 1) рік.

4. Визначається чисельність зайнятих у галузях за формулою:

де Зj(t-1) — зайнято у відповідній галузі економіки в базовому році; темпи зміни показників зайнятості j-i галузі в t-у році.

5. Розраховується чисельність зайнятих у галузях невиробничої сфери (ЗНС() за формулою:

ЗНС =ЗН-ЗМВ (21)

де ЗНС( — чисельність зайнятих в галузях невиробничої сфери, що розраховується за даними табл. 4.

6. Визначається чисельність безробітних (ЧБ() за формулою:

ЧБ, = ПРН, - ПРЗ, -НЧ,, (22)

де ПРН( — населення у працездатному віці, всього;

ПРЗ( — працездатне населення, зайняте в народному господарстві;

НЧ( — населення в працездатному віці, що навчається.

На основі таких розрахунків формується система балансів трудових ресурсів, до якої відносяться:

• зведений баланс робочих місць і трудових ресурсів (звітний і плановий);

• баланс розрахунку додаткової потреби в робітниках і службовцях та джерел їх забезпечення;

• балансовий розрахунок потреби в підготовці кваліфікованих робітників;