Сторінка
3
Розподіл чисельності зайнятого населення за місцем роботи, статусом зайнятості, статтю, віком та рівнем освіти дає уяву про структуру попиту на робочу силу і перерозподіл зайнятих між секторами економіки.
Економічно неактивне населення — це є така частка населення, яка не входить до складу ресурсів праці. До цієї категорії належать:
• учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах;
• особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;
• особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами;
• особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати;
• інші особи, яким немає необхідності працювати, бо вони мають джерела доходу.
До населення, зайнятого в галузях економіки, належать робітники та службовці державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій; колгоспники, зайняті у громадському господарстві колгоспів; колгоспники і члени сімей робітників, службовців у працездатному віці, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, особи, зайняті у спільних, приватних підприємствах; міжнародних організаціях; фермерських господарствах.
Працездатність оцінюється за допомогою таких показників:
Використання трудових ресурсів вивчається за допомогою поданої далі системи показників:
Статистичний аналіз передбачає оцінку демографічного навантаження працездатного населення непрацездатним. Статистичною характеристикою є однойменний коефіцієнт, обчислюваний як відношення чисельності непрацездатного населення до чисельності працездатного у працездатному віці. Його складовими є коефіцієнти навантаження дітьми і особами у віці, що перевищує працездатний.
Аналізуючи показники соціально-економічного розвитку України, М. Войнатенко та Г. Наконечна запропонували таку систему показників використання трудових ресурсів (див. табл. 2):
Показники використання трудових ресурсів України
З точки зору використання трудових ресурсів валовий внутрішній продукт (ВВП) країни остаточно залежить від чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, та від продуктивності їх праці. У свою чергу, чисельність працівників залежить від чисельності населення, його вікової структури та від рівня зайнятості. Запропонована система показників базується на основних даних соціально-економічного розвитку України, що містяться в так званих "президентських таблицях". Ця система дає можливість прослідку-
вати та розрахувати ступінь впливу на ВВП країни демографічних та економічних чинників, що пов'язані з використанням трудових ресурсів.
Скорочення загальної чисельності населення та чисельності населення у працездатному віці — результат демографічної ситуації, що склалася у 1990-х роках. Рівень смертності в Україні перевищує рівень народжуваності, збільшується частка осіб похилого віку, зростає рівень зайнятого населення у пенсійному віці.
Отже, згідно з табл. 2:
• показник 2.7 "Частка населення у працездатному віці" характеризує вікову структуру населення, а його динаміка свідчить про демографічну ситуацію.
• показник 2.8 "Частка працездатного населення, зайнятого в економіці" характеризує рівень зайнятості населення.
• показник 2.9 "Продуктивність суспільної праці (реальний ВВП на одного зайнятого в економіці)" характеризує рівень продуктивності суспільної праці.
Індексна модель залежності динаміки ВВП від названих чинників має такий вигляд:
де ІВВПР — індекс реального ВВП;
ІЧн — індекс чисельності населення;
Істр — індекс вікової структури населення;
Ірз — індекс рівня зайнятості населення;
Іпп — індекс рівня продуктивності суспільної праці.
Отже, динаміка реального ВВП України — це є результат дії вищевказаних чинників.
Зміна ВВП під впливом кожного окремого чинника у грошовому виразі може бути розрахована за такими формулами:
• зменшення чисельності населення:
• погіршення вікової структури населення:
• зниження рівня зайнятості населення:
• зниження рівня продуктивності суспільної праці:
Розрахунки за 1996-1997 pp., зроблені за формулами (6)-(10), показали, що через зменшення чисельності населення ВВП України в 1997 р. знизився проти 1996 р. на 652 млн грн, у зв'язку з погіршенням вікової структури населення — на 1213 млн грн, через зменшення рівня зайнятості — на 2151 млн грн, а внаслідок підвищення рівня продуктивності суспільної праці — збільшився на 1395 млн грн. Деякі розбіжності між сумою впливу всіх чинників (2621 млн грн) та загальною зміною величини реального ВВП (2609 млн грн) пояснюються величиною погрішності, зумовленою прийнятою точністю розрахунків.
Завантажити реферат