Сторінка
2
– сформованість, що як критерій ефективності визначає необхідність наявності та належний рівень функціональних можливостей басейнових інформаційних систем з відповідними комп'ютерними ГІС і, звичайно, наявність центрів гідроекологічного моніторингу у цілісних басейнових структурах як інструменту державної водо- і природоохоронної політики.
Наведені критерії ефективності системи гідроекологічного моніторингу у разі необхідності можна функціонально розширювати, деталізувати або інтегрувати. Такі критерії застосовні, по-перше, для оцінювання роботи конкретних існуючих служб та мереж моніторингу водних об'єктів та річкових басейнів. По-друге, ці критерії разом із викладеними у [2] концептуальними засадами і архітектурою системи гідроекологічного моніторингу та у поєднанні з методично-прикладними модельними рішеннями з оптимізації моніторингу [1] є корисними для удосконалення чинних елементів моніторингу об'єктів гідросфери як складників сформованої і розвиненої у майбутньому загальнодержавної системи екологічного моніторингу.
Список літератури
1. Самойленко В.М. Кадастр радіоактивного забруднення водних об'єктів України місцевого водокористування. Том 1. Радіогідроекологічний стан і використання водойм та загальнометодологічні проблеми. – К.: Ніка-Центр, 1998. – 192 с. 2.Самойленко В.М., Тавров Ю.С., Буянов М.І. Комплексний радіоекологічний моніторинг водойм місцевого водокористування та методологічно-оптимізувальні рішення стохастичної екологічної гідрології. – К.: Ніка-Центр, 2000. – 136 с.
Завантажити реферат1 2