Сторінка
4

Створення планових геодезичних мереж методом полігонометрії

3.1.2.4. Оцінка проектів зігнутих полігонометричних ходів

Очікувана середня квадратична помилка М найбільш слабкої точки зігнутого ходу розраховується за формулою [6]

де Дці — віддаль від точки з номером і до центра ваги ходу, координати якого визначаються як середнє арифметичне з усіх точок ходу, я саме

Віддаль Дці може бути знайдена як

Величину Дці можна знайти графічним способом. На карті або на папері в масштабі наносять запроектований хід (рис.3.4). Спочатку визначають центр ваги ходу. Для цього першу сторону ходу ділять наполовину, одержану точку а з’єднують з наступною точкою ходу, отриману лінію ділять на три частини, відмічають точку в, яка віддалена від а на 1/3 лінії, потім точку в з’єднують з наступною точкою ходу і т.д. до кінцевої точки ходу. Після знаходження центру ваги значення Дці знаходять безпосередньо на схемі ходу з графічною точністю.

Потім обчислюють величини Дці, а з їх допомогою , які сумують і знаходять . Цю величину підставляють у формулу (3.27), звідки знаходять спочатку М2, а потім М.

Рис. 3.4 Визначення центру ваги полігонометричного ходу графічним способом

Аналогічно до видовженого ходу, обчислюється очікувана абсолютна нев’язка ходу

очікувана відносна нев’язка

яка порівнюється з гранично допустимою величиною , на основі чого робиться висновок про відповідність запроектованого ходу необхідним технічним вимогам.

Дослідження показали, що оцінка проекту зігнутих ходів за формулами 3.23–3.25 дає результати, які незначно відрізняються від результатів, які отримують за формулами 3.27, 3.31, 3.32. Таким чином, для оцінки проектів зігнутих ходів рекомендуємо застосовувати простіші формули 3.23–3.25

Список рекомендованої літератури

1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. Київ: ГУГКіК, 1999.

2. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов. — М.: «Недра», 1990.

3. Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГОНТА – 2.01, 02–01–93). — К.: ГУГКіК, 1994.

4. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України. Затв. пост. Кабміну України від 8.06.98 № 844.

5. Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Высотные сети. — М.: «Недра», 1976.

6. Селиханович В.Г. Геодезия. — М.: «Недра», 1981.

7. Справочник геодезиста (в двух книгах). — М.: «Недра», 1975.