Сторінка
3

Висотні геодезичні мережі

Виготовлення та закладання нівелірних знаків

Типи нівелірних знаків

Нівелірні знаки — це металічні або залізобетонні конструкції, які закладаються у верхній шар ґрунту, в стіну будівлі або в скелю.

Типи і конструкції реперів регламентуються “Інструкцією про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01, 02-01-93)”, К., ГУГКіК, 1994 [3]. Вони залежать від фізико-географічних умов місцевості, в якій вони закладаються. Довготривалість збереження нівелірних знаків забезпечується як правильним вибором місць їх закладання, так і типом та конструкцією, яка не дає змоги порушити їх без застосування механізмів.

При створенні висотної нівелірної мережі країни виникає необхідність в пунктах нівелювання, які мають велику гарантію в стабільності висотного положення. З цією метою закладаються вікові і фундаментальні репери. Їх призначення — служити еталонами висот на території країни.

Вікові репери — це найбільш капітальні споруди в висотній нівелірній мережі. Вони закладені поблизу Кронштадтського футштока, а також на кінцях ліній нівелювання I класу, які знаходяться, як правило, на узбережжях морів.

Вибір місць закладання вікових реперів узгоджується та затверджується в Укргеодезкартографією.

Інструкція [3] рекомендує вікові репери таких типів:

тип 173, який застосовується при неглибокому (до 1,2 м) заляганні скельних порід (рис. 5.1);

Рис. 5.1. Віковий репер типу 173

тип 174, який застосовується при заляганні скельних порід до 5 метрів (рис. 5.2);

Рис. 5.2. Віковий репер типу 175

- тип 175, який застосовується при заляганні скельних порід глибше 5 метрів (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Віковий репер типу 175

Еталонами висот в інших частинах країни служать фундаментальні репери, якими закріплюються усі лінії нівелювання І і ІІ класів через кожні 50–60 км. Закладають фундаментальні репери в вузлових пунктах (точках перетину ліній нівелювання, поблизу основних морських, річкових, озерних постів гідрометеорологічної служби.

Фундаментальні репери застосовуються двох типів:

тип 161, який закладається в звичайні ґрунти (рис. 5.4);

Рис. 5.4. Фундаментальний репер типу 161

тип 114, який закладається в скельні ґрунти (рис. 5.5).

Рис. 5.5. Фундаментальний репер типу 114

Крім вікових і фундаментальних реперів, лінії нівелювання усіх класів через кожних 5 км закріплюються звичайними реперами таких типів: ґрунтові, скельні та стінні.

Ґрунтові репери застосовуються типу 160 для звичайних ґрунтів, а також в гірських районах, де скеля знаходиться нижче поверхні ґрунту на 70 і більше сантиметрів (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Ґрунтовий репер типу 160

Скельні репери закладаються в скельних породах, де скеля виходить до поверхні ґрунту ближче, ніж 70 см. В цьому випадку скельний репер являє собою марку, забетоновану в скелю (рис. 5.7). При заляганні скелі на глибину до 70 см, закладають скельний репер, що являє собою марку, заглиблену в скелю на цементному розчині в фундаментах будинків закладають стінні репери типу 143 (рис. 5.7)

Рис. 5.7. Скельний репер

Стінні репери типу 143 закладають в лініях нівелювання усіх класів у стіни капітальних споруд, будівель та у вертикальні поверхні скель. Літера “Д” на чавунній відливці означає “державна мережа”. Стінний репер, позначений тільки номером, відноситься до мереж місцевого значення.

Стінний репер типу 143 показаний на рис. 3.7.

Виготовлення нівелірних знаків

Виготовлення нівелірних знаків здійснюється, як правило, централізованим способом. Марки для скельних реперів, вікових, фундаментальних, ґрунтових та скельних реперів і чавунні відливки для стінних реперів виготовляють за замовленнями геодезичних організацій на заводах, де функціонують ливарні та штампувальні цехи. Залізобетонні конструкції вікових, фундаментальних та ґрунтових реперів виготовляють за замовленнями геодезичних організацій на заводах залізобетонних конструкцій або шляхом власного виробництва з використанням бетонозмішувачів, вібраторів для ущільнення бетону, багатосекційних розбірних опалубок, а також найпростіших інструментів. Конструкцією знаків передбачається закладання монтажних петель, що полегшують переміщення та встановлення репера за допомогою механізмів або вручну.

Складовими частинами реперів є металічні труби діаметрів 8–15 см, марки, арматурний дріт, залізні петлі, які скріплюються бетоном, що являє собою суміш цементу (марки 300 і вище), піску, гравію та щебеню і води. Заливаються залізобетонні конструкції у виготовлені заздалегідь опалубки відповідної форми, де проходить кілька денний процес застигання, твердіння і загартовування бетону. На протязі цього процесу слід строго дотримуватися необхідної технології виробництва, яка передбачає змішування матеріалів у певних пропорціях, дотримання теплового, тіньового, зволожуючого та ін. режиму виготовлення залізобетонних конструкцій реперів.

В окремих випадках у важкодоступних районах виготовлення репера здійснюється безпосередньо на місці закладання. При цьому треба витримувати необхідну технологію виготовлення репера і його закладання.

Виготовленням реперів в польових умовах займається бригада з 4 чоловік.

Закладання нівелірних знаків

Закладання вікових, фундаментальних та ґрунтових реперів здійснюється бригадою з 5 чоловік, а стінних та скельних — бригадою з 2–4 чол.

Вікові, фундаментальні та ґрунтові репери закладаються у верхній шар ґрунту у такій послідовності: риття котловану необхідної глибини (відповідними механізмами або вручну), встановлення репера, трамбування (ущільнення) ґрунту, зовнішнє оформлення репера (окопування ровом необхідних розмірів та встановлення пізнавального стовпа). При закладанні стінних або скельних реперів, в стіні або в скелі видовбується отвір, в який на цементному розчині вставляється стінний репер, після чого поверхня зарівнюється. Після закладання нівелірного знаку оформляється технічна документація, до якості входять: