Сторінка
6

Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції

Закладають ОРП на віддалі 500–1000 м (на забудованій території — не менше 250 м) від пункту тріангуляції. Для полегшення пошуку ОРП закладають так, щоб кут між напрямками на них складав приблизно 90 градусів. Орієнтирному пункту, у якого азимут менший, присвоюють №1, другому — №2.

Для закріплення ОРП на місцевості застосовується центр типу У5 (рис. 2.13).

Рис. 2.13 Орієнтирний пункт. Тип У5.

На пунктах планової мережі 3 класу ОРП закладаються лише в тому випадку, якщо не забезпечується безпосередньо з землі видимість (земля — земля) між суміжними пунктами мережі.

Пункти планових мереж 1 і 2 розрядів закріплюються менш капітальними центрами, висота яких становить 70–75 см. На незабудованих територіях закладають центр типу У15Н. На рис. 2.14. показана конструкція цього центру, розміри, а також форма зовнішнього оформлення у вигляді круглої канави з внутрішнім діаметром 130 см, зовнішнім — 180 см і глибиною 30 см.

Рис. 2.14. Центр пункту планової мережі 1 і 2 розрядів для незабудованої території. Тип У15Н

На забудованих територіях закладають центри типу У15, У15К (рис. 2.15).

Рис. 2.15. Центр пункту полігонометрії 1 і 2 розрядів: а) для територій райцентрів, міст, селищ, сільських населених пунктів (тип У15); б) для міста Києва, Севастополя та обласних центрів (тип У15к)

Виготовлення центрів здійснюється, як правило, централізованим шляхом за замовленнями геодезичних організацій на заводах залізобетонних конструкцій. При цьому використовуються багатосекційні опалубки, вібратори для ущільнення бетону, бетонозмішувачі та інша техніка.

Закладання центрів здійснюється з допомогою техніки (автоямобурів, екскаваторів) або вручну, із застосуванням найпростіших інструментів.

Будівництво зовнішніх знаків

На пунктах планової геодезичної мережі будують зовнішні знаки таких основних типів:

- піраміда;

- простий сигнал;

- складний сигнал.

Будуються знаки дерев’яні або металічні.

Піраміда будується в тому випадку, коли спостереження на пункті можна виконати зі штатива (рис. 2.16). На пунктах державних мереж 2 і 3 класу будують чотиригранні піраміди, на пунктах мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розряду можуть будуватися тригранні піраміди. Висота піраміди 5–8 м.

Рис. 2.16. Піраміда

Простий сигнал — це геодезичний знак, який складається з двох пірамід: внутрішньої і зовнішньої. Внутрішня, трикутна піраміда, несе на собі столик для встановлення на ньому приладу (теодоліта, світловіддалеміра тощо). Зовнішня, чотирикутна зрізана піраміда, служить для встановлення на ній площадки для спостерігача та даху з візирною ціллю (рис. 2.17). Піраміди не дотикаються одна до другої.

Прості сигнали будують у випадках, коли геодезичний прилад треба підняти на висоту від 4 до 10 м.

Складні сигнали будують у тих випадках, коли геодезичний прилад треба підняти на висоту від 11 до 40 м. Складний сигнал складається також з двох пірамід: зовнішньої і внутрішньої, які з’єднані між собою (на відміну від простого сигналу). Зовнішня, трикутна піраміда, несе на собі візирний циліндр, площадку для спостерігача і внутрішню піраміду зі столиком для геодезичного приладу (рис. 2.18).

Зовнішнє оформлення пунктів

Для зовнішнього оформлення пунктів державної геодезичної мережі викопуються канави паралельно до сторін знака. Внутрішній край канави повинен розташовуватись на віддалі 100 см від осей стовпів знака. Ширина канави зверху 120 см, знизу 20 см, глибина — 80 см (рис. 2.19).

Рис. 2.19. Зовнішнє оформлення пунктів тріангуляції 1, 2, 3, 4 класів

Канави викопуються тільки між стовпами, кути знаку не окопуються, щоб можна було підійти до центру пункту. Земля із канави висипається на зовнішню сторону у формі валу.

Пізнавальний стовп центру засипається валом землі для маскування.

У випадку застосування скельного центру типу У30П (скеля підходить до поверхні ґрунту ближче, ніж на 1 м),пункт канавою не окопують.

Зовнішнє оформлення орієнтирних пунктів виконують круглою окопкою шириною 1,0 м зверху, 0,2 м знизу, глибиною 0,5 м (рис. 2.20). Внутрішній діаметр окопки 1,3 м, зовнішній 3,3 м.

В канаві робиться розрив, у якому може встановлюватись розпізнавальний стовп з охоронною пластиною.

Рис. 2.20. Зовнішнє оформлення орієнтирного пункту.

Наступними процесами в технологічній схемі робіт при побудові планових мереж методом тріангуляції є астрономічні спостереження на вихідних пунктах та вимірювання базисів або вихідних сторін. Ці процеси вивчаються у спеціальних курсах “Геодезична астрономія” та “Геодезичні прилади. Розділ: Світло- та радіо-віддалеміри”.

Кутові спостереження на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка

В практиці побудови геодезичних мереж нашої держави застосовувалися чотири методи вимірювання кутів:

- спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях;

- спосіб кругових заходів;

- видозмінений спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях;

- спосіб неповних заходів.

Поняття про спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях

Спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях був запропонований Гауссом К.Ф. на початку 19 століття. Методична сторона способу в усіх деталях була розроблена в 70-х роках 19 століття Шрейбером.

Спосіб вимірювання кутів у всіх комбінаціях передбачає вимірювання усіх можливих кутів, які можна скласти з напрямків, що підлягають спостереженню.

Список рекомендованої літератури

1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. Київ: ГУГКіК, 1999.