Сторінка
3
При встановленні складу і співвідношення угідь необхідно дотримуватись таких вимог:
1.Раціональне використання всіх закріплених за господарством земель з врахуванням виконання перспективного плану розвитку по всіх показниках
2 Отримання максимальної кількості продукції при найменших затратах
3 Створення сприятливих умов для продуктивного використання техніки і високої організації виробничих процесів
4 Детальний облік природних і економічних умов кожного господарства
Основою для визначення складу угідь і сівозмін являється організаційно- господарський план розвитку господарства конкретного с\г підприємства і розширення виробництва на 100 га земель при мінімальних затратах засобів і праці
Між співвідношенням галузей ( вирощування свиней ,вирощування ВРХ, зернові господарства ,молочні господарства ) і угіддями існує тісний звязок. .
Перспективний склад угідь повинен бути погоджений з проектами і перспективними планами меліорації земель.
Площі угідь встановлюють виходячи із розрахунку найбільш раціонального типу кормовиробництва і технології утримання тварин ,в тому числі і його табірне утримання .
Площі угідь повинні встановлюватись з розрахунку забезпечення запланованої площі посівів. Так площа сінокосів залежить не тільки від їх наявності в господарстві ,але й від площі сіяних трав .
Більш складним являється встановлення правильного співвідношення ріллі ,сінокосів і пасовищ .Довстановлення площі кожного із них встановлюються свої вимоги і в той же час вони тісно повязані між собою Цей звязок виражається в тому ,що ступінь забезпеченості господарства кормовими угіддями обумовлює необхідну площу ріллі під кормові культури Площа останніх ,в свою чергу ,тісно повязана з введенням агротехнічно правильних сівозмін .
Завдання заключається в тому ,щоб забезпечити найкращу структуру посівних площ ,правильне чергування культур і виробництво найбільш дешевих кормів при найменшій загальній площі кормових угідь і культур .
Вирішення цього завдання вимагає всестороннього обліку якісного складу земель,урожайності кормових культур і угідь ,собівартості кормів ,отриманих з ріллі ,сінокосів і пасовищ , окупності затрат .
Отже :
1 .Площа ріллі ,сінокосів і пасовищ встановлюють виходячи із наявності і якості земель,не вдаючись до замітної зміни їх фактичного стану .
2 Площі посовищ і сінокосів або тільки пасовищ встановлюють розрахунковим шляхом ,виходячи з потреби і організації польового кормовиробництва ,а ріллі – з врахуванням залучення всіх придатних для освоєння земель,включаючи надлишок кормових угідь .
3. Всі три види угідь –рілля пасовище і сінокоси –встановлюють розрахунковим шляхом ,виходячи із запланованої площі посіву в розрізі культур і потреби в кормах
.Потрібна площа ріллі складається з запланованої площі посівів технічних ,зернових і інших продовольчих культур ,розрахованої площі кормових культур плюс чисті пари .
Площа кормових культур визначається потребою в кормах за мінусом продукції кормових угідь .площа кормових культури. Площа кормових культур на зелений корм визначається шляхом складання зеленого конвеєру для різних груп тварин .
На основі розрахунків вносять корективи в попередньо встановлені площі ріллі ,сінокосів,пасовищ , і складають баланс площ угідь по проекту .
5 Обгрунтування системи використання угідь
Система організації використання угідь характеризується показниками ,які діляться на три групи :
Агроекономічні
Технічні
Економічні
Агроекономічні обгрунтування включають комплекс показників організаційно-господарського устрою господарства на відповідний термін :
-посівні площі ,
-урожайність
-поголівя ВРХ і його продуктивність
-необхідність в кормах ,-
- міроприємства по трансформації і покращенню угідь та інші специфічні обгрунтування
Технічні показники обгрунтовують організацію угідь в обробітку і фіксації графічної частини проекту .До них відносяться :
-Трансформація угідь ,
-дані ,які характеризують якісний склад трансформованих і покращених земель,
-характеристика проектного розміщення угідь по грунтах ,рельєфу ,віддаленості і компактності ,розмірах контурів
Для економічного обгрунтування ефективного використання угідь використовують такі показники :
1 .Відповідність проекту організації угідь перспективному плану розвитку господарства ,його інтенсифікації ,концентрації і спеціалізації виробництва
2 Відповідність проекту вимогам найбільш повного і правильного використання землі .Узагальнюючим показником ефективності використання землі є валовий вихід продукції на одиницю площі та її собівартість .
3. Відповідність проекту організації угідь вимогам постійного підвищення родючості грунту ,недопущення процесів ерозії .
4. Підвищення продуктивності тваринництва шляхом зменшення далеких перегонів ,результатом якого є наближення пасовищ до ферм ,літніх таборів і водних джерел
5 Затрати на холості переїзди тракторних агрегатів
6 Річні витрати на транспорт і на холості переїзди до місця роботи і назад
7 Ефективність капіталовкладень,що визначається приростом продукції ,ЧД ,і строком окупності затрат
8 Рівномірність загрузки підрозділів господарств
Крім перечислених показників враховуються слідуючі
організаційно-виробничі умови :
-умови керівництва ,
-технічне обслуговування підрозділів в залежності від розміщення угідь і відстані їх розміщення ,
-можливість організації групової роботи агрегатів
-сучасне високоякісне виконання польових робіт ,що залежить від розміру контурів ,їх однорідності по природних умовах.
Завантажити реферат