Сторінка
2
В звязку з цим до організації угідь ставляться такі вимоги :
1 .Забезпечення найбільш повного ,раціонального і ефективного використання всіх земель шляхом встановлення правильної структури угідь ,розробки комплексу міроприємств по покращенню угідь .
2. Створення сприятливих умов для освоєння передових заходів агротехніки і раціональних сівозмін ,підвищення продуктивності грунтів попередження і припинення єрозії .
3 Створення умов для :
- спеціалізації і концентрації виробництва ,правильної організації праці і
- високої ефективності капітальних вкладень .повязаних з трансформацією покращенням і розміщенням угідь .
- максимальне скорочення транспортних і інших витрат .
2 Проектування заходів поліпшення земель
Для цього при складанні проекту передбачають використання наявних резервів, розширення площ більш продуктивних угідь, а також покращення кормових та других угідь. В необхідних випадках намічають проведення культур технічних і гідроміліоративних міроприємств (корчування чагарників, осушення і зрошування), а також хімічні міроприємства (вапнування кислих грунтів, гіпсування солонців).
2.1. Трансформація угідь
При встановленні складу і площі угідь одночасно вирішуються питання їх трансформації і територіального розміщення .
Трансформація повинна забезпечити найбільш правильний склад угідь ,підвищення ефективності використання землі .Запроектований склад угідь ,внесені зміни в їх площі реалізуються завдяки трансформації . Іншими словами ТУ-це форма прояву найбільш цілеспрямованого їх складу і співвідношення .
Трансформацію угідь або перетворення одних в другі проводять в різних цілях:
1. для розширення площ високопродуктивних земель, з яких більше отримують с/г продукції,для чого малопродуктивні угіддя переводять (трансформують) в більш продуктивні, наагаючись використовувати під ріллю всі придатні для цього землі
2. з метою покращення умов механізації польових робіт і більш продуктивного використання техніки освоюють в ріллю вкрапленні невеликі участки сінокосів, чагарників, зарівнюють і освоюють неглибокі промоїни
3. для покращення повітряно-водного режиму грунту, мікрокліматичних умов, а також захисту грунту від ерозії
4. щоб розмістити обєкти будівництва і забезпечити зручний звязок зі всіма частинами землекористування.
5. Для ліквідації роздробленності , ліквідації малоконтурності ,вклинювань, вкраплювань .
2.2Покращення угідь
Одночасно з Трансформацією угідь розробляються заходи по їх покращенню
Основними заходами по покращенню ріллі як основного с\г угіддя являється
зрошування ,осушення ,гіпсування вапнування збирання каменів і інше
Рілля більше ніж інші угіддя піддається ерозії тому розробка комплексу міроприємств по боротьбі з ерозією –важливае завдання сучасного землевпорядкування .
Суть її рішення заключається в правильному співвідношенні ,погодженому приміненні і розміщенні по території комплексу різних протиерозійних заходів .
Як видно в багатьох випадках приходиться трансформувати деякі площі орних і інших продуктивно-використовуваних земель в угіддя, з яких ніякої продукції не отримують (міліоративні канали, захисні лісові насадження, дороги, скотопрогони). Тому тут необхідно обмежуватись виділенням для них мінімально необхідної площі і якщо надається можливість, то компенсувати вимушене зменшення цінних орних земель освоєнням в ріллю малопродуктивних угідь.
С/г угіддя покращують з ціллю підвищення їх продуктивності. При цьому, на відміну від трансформації, основний вид угідь тут залишається, міняється лише якісний стан і їх різновидність; природні сінокоси або пасовища після покращення переходять в розряд покращенні.
Досить важливе значення має розробка заходів по покращенню кормових угідь Покращення пасовищ і сінокосів і введення раціональної системи їх використання стає в сучасних умовах необхідністю.Заходи по покращенню кормових угідь різні і залежать від грунтово-кліматичних умов і господарського стану сінокосів і пасовищ .
Розрізняють два види покращення кормових угідь: корінне і поверхневе.
Корінне покращення – це заміна малопродуктивного природного травостою лугових земель культурним, які складаються із суміші злакових і бобових трав розрахованих на багаторічне їх використання. З цією метою проводять розорювання або дискування з подальшою обробкою площі і залуженням її складними травосумішами багаторічних трав.Корінне покращення включає знищення дернини шляхом фрезерування ,дискування або розорювання і створення нового травостою (залуження ) .
В даний час ведуться роботи по створенню культурних пасовищ . Такі пасовища створюються на основі корінного покращення з підбором пасовищних травосумішей або ж з підсівом трав без знищення дернини .Культурні пасовища бувають короткострокові ,довгострокового використання травостою до 5 років і довгорічні ,з використанням травостою на протязі більше 5 років .
Поверхневепокращення проводять на тих площах сінокосів і пасовищ, які по умовах рельєфу, розміру і формі не придатні для корінного покращення або не потребують його, якщо мають хороший природний травостій, але запущені – заросли чагарником і мілколіссям, покрились купинами, правостій рідкий. При поверхневому покращені на площах звільнених від зарослей і купин, а також в місцях рідкого травостою підсівають суміші.
Як при корінному так і при поверхневому покращенні в необхідних випадках проводять культуртехнічні і гідроміліоративні заходи по підготовці площ для залуження, підсіву і раціонального їх використання
Показниками ефективності трансформації і покращення угідь служить :
Приріст продукції ,збільшення чистого доходу, строки окупності капітальних затрат, підвищення родючості грунту і захист його від ерозії.
Проектування складу і співвідношення вгідь
Одним із найбільш важливих і найбільш складних питань ,які вирішуються
при організації угідь і сівозмін являється встановлення складу і співвідношення угідь і сівозмін .Від його рішення залежить організація виробничих процесів в сільському господарстві а також технологія виробництва ,яка як відомо надає великий вплив не тільки на кількість і якість продукції але і на її собівартість
.
Так при наявності в складі угідь с\г підприємства достатньої кількості сінокосів і пасовищ і при правильному їх використанню собівартість тваринницької продукції буде значно нижча ,ніж при забезпеченні тварин кормами вирощеними на орних землях .Але в залежності від продуктивності кормових угідь і способу їх використання загальна кількість продукції ,отриманої з одиниці площі може бути менша .
Так аналіз господарської діяльності бувших колгоспів показує ,що результати в значній мірі залежать від питомої ваги ріллі в складі с\г угідь .Показники господарської діяльності тим вищі ,чим вища питома вага ріллі .Це пояснюється рівнем інтенсивності використання землі .