Сторінка
2

Організація угідь і система їх використання

В звязку з цим до організації угідь ставляться такі вимоги :

1 .Забезпечення найбільш повного ,раціонального і ефективного використання всіх земель шляхом встановлення правильної структури угідь ,розробки комплексу міроприємств по покращенню угідь .

2. Створення сприятливих умов для освоєння передових заходів агротехніки і раціональних сівозмін ,підвищення продуктивності грунтів попередження і припинення єрозії .

3 Створення умов для :

- спеціалізації і концентрації виробництва ,правильної організації праці і

- високої ефективності капітальних вкладень .повязаних з трансформацією покращенням і розміщенням угідь .

- максимальне скорочення транспортних і інших витрат .

2 Проектування заходів поліпшення земель

Для цього при складанні проекту передбачають використання наявних резервів, розширення площ більш продуктивних угідь, а також покращення кормових та других угідь. В необхідних випадках намічають проведення культур технічних і гідроміліоративних міроприємств (корчування чагарників, осушення і зрошування), а також хімічні міроприємства (вапнування кислих грунтів, гіпсування солонців).

2.1. Трансформація угідь

При встановленні складу і площі угідь одночасно вирішуються питання їх трансформації і територіального розміщення .

Трансформація повинна забезпечити найбільш правильний склад угідь ,підвищення ефективності використання землі .Запроектований склад угідь ,внесені зміни в їх площі реалізуються завдяки трансформації . Іншими словами ТУ-це форма прояву найбільш цілеспрямованого їх складу і співвідношення .

Трансформацію угідь або перетворення одних в другі проводять в різних цілях:

1. для розширення площ високопродуктивних земель, з яких більше отримують с/г продукції,для чого малопродуктивні угіддя переводять (трансформують) в більш продуктивні, наагаючись використовувати під ріллю всі придатні для цього землі

2. з метою покращення умов механізації польових робіт і більш продуктивного використання техніки освоюють в ріллю вкрапленні невеликі участки сінокосів, чагарників, зарівнюють і освоюють неглибокі промоїни

3. для покращення повітряно-водного режиму грунту, мікрокліматичних умов, а також захисту грунту від ерозії

4. щоб розмістити обєкти будівництва і забезпечити зручний звязок зі всіма частинами землекористування.

5. Для ліквідації роздробленності , ліквідації малоконтурності ,вклинювань, вкраплювань .

2.2Покращення угідь

Одночасно з Трансформацією угідь розробляються заходи по їх покращенню

Основними заходами по покращенню ріллі як основного с\г угіддя являється

зрошування ,осушення ,гіпсування вапнування збирання каменів і інше

Рілля більше ніж інші угіддя піддається ерозії тому розробка комплексу міроприємств по боротьбі з ерозією –важливае завдання сучасного землевпорядкування .

Суть її рішення заключається в правильному співвідношенні ,погодженому приміненні і розміщенні по території комплексу різних протиерозійних заходів .

Як видно в багатьох випадках приходиться трансформувати деякі площі орних і інших продуктивно-використовуваних земель в угіддя, з яких ніякої продукції не отримують (міліоративні канали, захисні лісові насадження, дороги, скотопрогони). Тому тут необхідно обмежуватись виділенням для них мінімально необхідної площі і якщо надається можливість, то компенсувати вимушене зменшення цінних орних земель освоєнням в ріллю малопродуктивних угідь.

С/г угіддя покращують з ціллю підвищення їх продуктивності. При цьому, на відміну від трансформації, основний вид угідь тут залишається, міняється лише якісний стан і їх різновидність; природні сінокоси або пасовища після покращення переходять в розряд покращенні.

Досить важливе значення має розробка заходів по покращенню кормових угідь Покращення пасовищ і сінокосів і введення раціональної системи їх використання стає в сучасних умовах необхідністю.Заходи по покращенню кормових угідь різні і залежать від грунтово-кліматичних умов і господарського стану сінокосів і пасовищ .

Розрізняють два види покращення кормових угідь: корінне і поверхневе.

Корінне покращення – це заміна малопродуктивного природного травостою лугових земель культурним, які складаються із суміші злакових і бобових трав розрахованих на багаторічне їх використання. З цією метою проводять розорювання або дискування з подальшою обробкою площі і залуженням її складними травосумішами багаторічних трав.Корінне покращення включає знищення дернини шляхом фрезерування ,дискування або розорювання і створення нового травостою (залуження ) .

В даний час ведуться роботи по створенню культурних пасовищ . Такі пасовища створюються на основі корінного покращення з підбором пасовищних травосумішей або ж з підсівом трав без знищення дернини .Культурні пасовища бувають короткострокові ,довгострокового використання травостою до 5 років і довгорічні ,з використанням травостою на протязі більше 5 років .

Поверхневепокращення проводять на тих площах сінокосів і пасовищ, які по умовах рельєфу, розміру і формі не придатні для корінного покращення або не потребують його, якщо мають хороший природний травостій, але запущені – заросли чагарником і мілколіссям, покрились купинами, правостій рідкий. При поверхневому покращені на площах звільнених від зарослей і купин, а також в місцях рідкого травостою підсівають суміші.

Як при корінному так і при поверхневому покращенні в необхідних випадках проводять культуртехнічні і гідроміліоративні заходи по підготовці площ для залуження, підсіву і раціонального їх використання

Показниками ефективності трансформації і покращення угідь служить :

Приріст продукції ,збільшення чистого доходу, строки окупності капітальних затрат, підвищення родючості грунту і захист його від ерозії.

Проектування складу і співвідношення вгідь

Одним із найбільш важливих і найбільш складних питань ,які вирішуються

при організації угідь і сівозмін являється встановлення складу і співвідношення угідь і сівозмін .Від його рішення залежить організація виробничих процесів в сільському господарстві а також технологія виробництва ,яка як відомо надає великий вплив не тільки на кількість і якість продукції але і на її собівартість

.

Так при наявності в складі угідь с\г підприємства достатньої кількості сінокосів і пасовищ і при правильному їх використанню собівартість тваринницької продукції буде значно нижча ,ніж при забезпеченні тварин кормами вирощеними на орних землях .Але в залежності від продуктивності кормових угідь і способу їх використання загальна кількість продукції ,отриманої з одиниці площі може бути менша .

Так аналіз господарської діяльності бувших колгоспів показує ,що результати в значній мірі залежать від питомої ваги ріллі в складі с\г угідь .Показники господарської діяльності тим вищі ,чим вища питома вага ріллі .Це пояснюється рівнем інтенсивності використання землі .