Сторінка
5

Головні архітектурні споруди Києва

Церква Феодосія Печерського. Була збудована у 1698 – 1702 роках. Знаходиться на вулиці Січневого повстання 32.

Видубицький монастир. Є одним з найголовніших чоловічих православних монастирів Києва. Заснований у другій половині XI сторіччя, сином князя Ярослава Мудрого – Всеволодом. Головною архітектурною пам’яткою монастиря – є Михайлівський собор, споруджений у 1070 – 1088 роках. У 1766 – 1769 роках відновлений архітектором М. Юрасовим.

Національний транспортний університет. У 1944 році – розпорядженням Ради Народних комісарів СРСР від 7 листопада 1944 року засновано Київський автомобільно-дорожній інститут (КАДІ) – майбутній Національний транспортний університет (НТУ). Спершу було створено два факультети: дорожній та механічний. У інституті готували фахівців з чотирьох спеціальностей. У серпні 1994-го року – після державної акредитації КАДІ отримує статус технічного університету, найвищий IV рівень акредитації і назву Український транспортний університет. 2000-го року УТУ отримує статус національного і теперішню назву – Національний транспортний університет.

Московська брама. Була зведена у 1742 році. Раніше називалася: Брама Печерської фортеці.

Міст Метро. Один з мостів через Дніпро у Києві. Відкрито 5 листопада 1965-го року. Являє собою двоярусну споруду для руху поїздів метро (верхній ярус, посередині) та автотранспорту (нижній, з боків). Збудований на місці Ланцюгового моста, котрий був зруйнований у часи Великої Вітчизняної війни. Міст метро – перша у світі за розмірами прогонів споруда на сухих стиках. Консолі складено з окремих залізобетонних блоків, з’єднаних металевими болтами. Проліт між підпорами – 60 метрів, довжина мосту – 700 метрів. Міст метро разом з Русанівським мостом сполучають правобережну частину Києва з Русанівкою, Лівобережним масивом, Воскресенкою, Лісовим масивом, зоною відпочинку – Гідропарком. На правому березі Дніпра міст завершує станція «Дніпро» Київського метрополітену.

Подільська частина, або Поділ

Поштовий будинок на Поштовій площі. Був збудований у кінці XIX сторіччя. Будівля має один поверх. Відреставрований у 1982 році.

Києво-Могилянська академія. Відкрилася у 1632 році. Нині є найпрестижнішим Вузом країни. У дореволюційні часи називалася Духовною академією, поблизу неї знаходився Братський монастир. Була заснована митрополитом П. Могилою. Києво-Могилянська академія довгий час була головним навчальним закладом Російської імперії. Будівля має три поверхи. Біля головного входу встановлено шість колон корінфського стилю. Головний корпус, що раніше називався Ковнірським знаходиться на Контрактовій площі.

Грецький монастир святої Катерини. Побудова храму почалась 4 вересня 1738 року – за указом Святішого Синоду. Місце для храму пожертвував грек Астаматій Миколаєв. Храм будувався для грецького населення Києва. У 1744 році Архієпископ Синайський Никифор і ігумен Євген просили про передання цьому приходському храму статусу подвір’я Синайського чоловічого монастиря святої Катерини. Дата заснування подвір’я – 8 березня 1748 року. 1915 року споруджена дзвіниця. На початку XX сторіччя храм був діючим. Проте 1929 року храм було знесено, під приводом аварійного стану. Залишки приміщень займали різні відомства. У 1995 році було відновлено дзвіницю.

Фонтан «Самсон». Був побудований біля міської ратуші. Був встановлений у XVII сторіччі. Вода надходила з джерел гори Киселівки. Фонтан і водогін були об лаштовані І. Григоровичем-Барським, у бароковому стилі. У 1930-ті роки фонтан було знесено, а у 1981 – відновлено, за старими формами. Над фонтаном стоїть павільйон з арками на стовпах, прикрашених подвійними колонами іонічного стилю, та банею з зображенням апостола Андрія з хрестом. Колись із ківшика, якого тримав янгол, лилась вода. На початку XIX сторіччя, янгола замінив Самсон, який роздирає пащу лева. Цю фігуру було встановлено у 1809 році.

Фролівський жіночий монастир. Києво-Фролівський Вознесенський жіночий монастир. Перші відомості з XV сторіччя. У 1710 році його об’єднують з Вознесенським монастирем, який перевели з Печерська у зв’язку з будівництвом Старої Печерської фортеці. У 1730 -1732 роках було збудовано головну церкву монастиря – Вознесенську церкву. Після пожежі 1811 року відновленням монастиря керував А. Меленський. На території монастиря збереглося декілька його споруд: Воскресенська церква (1824 рік, класицизм) – кругла ротонда, фасад якої прикрашено колонадою іонічного стилю, дзвіниця – прямокутна трьохярусна споруда, будинок ігуменії.

Андріївський узвіз. Вулиця, що з’єднує Поділ з центральною частиною міста. У XVIII – XIX століттях – вулиця київської аристократії. У 1920 році перейменовано на вулицю Г. В. Лівера. У 1990-ті роки Андріївський узвіз відновили, відповідно до історичного вигляду. Нині вулиця є центром продажу сувенірів для іноземців та гостей столиці. Тут можна придбати будь-яку річ народного побуту. Також, більшість художників продає свої твори саме тут. На Андріївському узвозі безліч музеїв. До того ж, у кінці узвозу є цікава будівля, котру кияни називають – Замок Ричарда (архітектор невідомий), існує версія, що назву будівлі вигадав київський письменник – В. Некрасов.

Контрактовий будинок. Будівля 1815-1817 років побудови. Біля головного входу стелю підтримують чотири колони, дорійського стилю.

Набережно-Микільська церква. Першим прототипом церкви був дерев’яний храм, що з’явився тут у давні часи. У 1772 році розгортаються будівельні роботи по зведенню кам’яного храму. У 1782 році роботи завершуються. Автором храму був архітектор І. Григорович-Барський. Упродовж 1942 - 1960 років у приміщені дзвіниці діяла громада парафії Святого Духа. Це була єдина парафія міста, де богослужіння велося українською мовою. У 1960 році церкву закрили. У 1992 році Набережно-Микільська церква набуває статусу діючого храму.