Сторінка
4
Економічний корпус. До північної (Економічної) брами Лаври веде Економічна вулиця, на якій розташована пам’ятка архітектури XVII – XIX сторіччя – Економічний корпус. Назву корпус отримав через те, що у ньому жив Економ Лаври, саме у Економічному корпусі вирішувалися усі справи по управлінню лаврським господарством. Звідси походить назва вулиці та північної брами з церквою Всіх Святих. Тут знаходиться канцелярія Духовного собору Лаври, монастирський архів та келії лаврської братії і начальника друкарні. Корпус простягається на 100 метрів. Спочатку будівля була одноповерховою з барочними архітектурними формами. Північна сторона корпусу споруджена у кінці XVII – початку XVIII сторіччя, а інша – після пожежі 1718 року, що підтверджує різностильовий декор фасаду. У 1848 році за проектом відомого київського єпархіального архітектора – І. Спарро надбудовано другий поверх Економічного корпусу. У грудні 1872 року Економічний корпус постраждав, від пожежі. У 1875 році було проведено роботи по реконструкції корпусу. Під час війни 1941 – 1945 років корпус було зруйновано, лишилися тільки стіни. Відновлено Економічний корпус у 1960-тих роках.
Церква Спаса на Берестові. У кінці XI – початку XII сторіччя в селі Берестове, де знаходилась резиденція Київських князів, з ініціативи Володимира Мономаха була побудована кам’яна церква Спаса. Ця церква стає відомою як усипальниця роду Мономаховичів. Тут похована дочка Мономаха Єфимія, Юрій Долгорукий – засновник Москви, його син Гліб. Церква зазнала багато руйнацій: землетрус XIII сторіччя, татаро-монгольська навала, анти православний декрет 1481 року, котрий забороняв відбудову православних храмів, нашестя татарського хана Манглі-Гірея 1482-го року. На початку XVII сторіччя стає греко-католицькою, приходською церквою. У 40-х роках XVII сторіччя церкву відновлює київський митрополит Петро Могила. Після відновлення церква проіснувала без змін близько 50 років. До складу нового храму увійшли древні стіни, які вціліли на той час. Вхід до церкви Спаса на Берестові влаштований через трьохярусну кам’яну дзвіницю, яка була прибудована у 1814 році за проектом А. Меленського. У 1947 році храм було реставровано. Сучасна церква Спаса на Берестові має вигляд хрестоподібної п’ятибанної споруди. Більша частина давніх фундаментів, яка не була використана, законсервована і музеєфікована. У 1982 році закінчена реставрація інтер’єру церкви, позолочені бані, відремонтована покрівля. У 2001 році Інститут архітектурної консервації Гетті надав грант з підтримки проекту підготовки реставрації церкви Спаса на Берестові.
Церква Різдва Богородиці. Була побудована на кошти білоцерківського полковника М. Мокієвського. На цьому місці існували дерев’яні храми, які також були присвячені Пресвятій Богородиці. До три купольного основного об’єму храму з північного і південного боків добудовані каплички, що увінчані своїми куполами. Таким чином утворюється семи купольна барокова храмова споруда. Архітектор храму невідомий. У 1817 році київським художником І. Квятковським був зроблений перший стінопис храму, котрий зараз майже повністю загинув. У 1990-тих роках був зроблений новий стінопис церкви. Іконостас, зроблений у 1780 році не зберігся. Новий був зроблений українськими майстрами у 1990-ті роки. Церква стоїть на плато, трохи вище основної площі ансамблю Дальніх печер, що утримується підпірною стінкою, оздобленою аркадою-галереєю. На цьому плато, окрім храму знаходиться дзвіниця та кладовище, а з заходу примикає будинок Київської Митрополії Української Православної Церкви.
Ковнірський корпус. Знаходиться зі Східної сторони від Успенського собору, у будівлі колишньої пекарні з проскурнею. Оскільки його перебудовував кріпак монастиря – Степан Ковнір, за ним закріпилася назва – «Ковнірський корпус». Тепер це одна споруда, проте будувалася у різні часи. Південна частина була споруджена у XVII сторіччі та реконструйована с. Ковніром у 40-х роках XVIII сторіччя, а друга частина – північна побудована у 1744 – 1745 роках. За проектом С. Ковнір над старою частиною споруди звели другий поверх, а з південної сторони прибудували двохповерховий будинок книжкової крамниці. Перебудований корпус прикрашено п’ятьма фігурними фронтонами. Два фронтони близькі до фронтонів Успенського собору, які теж робив С. Ковнір. Головний фасад будови виконаний у тій самій манері, що і келії соборних ченців. Пілястри, які поділяють стіни, чергуються з вікнами, а вгорі їх капітелі з’єднуються з профільованим карнизом. Вікна прикрашені зображеннями черепашок у півколах. У часи окупації жовнірський корпус був частково зруйнований. Його було відновлено у 1963 році. Зараз тут знаходиться Музей історичних коштовностей України.
Введенська община. Церква Введення в храмПресвятої Богородиці знаходиться на вулиці Московській. Раніше це була головна будівля жіночого Введенського монастиря заснованого у 1877 році. Фасад оформлено тричвертними колонами іонічного стилю. Будівля цікава з містобудівної точки зору як та, що завершує кут вулиці, а так само як пам’ятник класичної архітектури Києва.
Воскресенська церква. Початкова будівля церкви існувала вже у XV cторіччі. В першому десятилітті XVI сторіччя Євстархій Дашкевич побудував тут нову дерев’яну церкву. Згодом тут будують цегляну церкву у бароковому стилі, або коштами заможного міщанина М. Грека у 1670 році, або коштами киянина М. Родзинського у 1798 році. Церква мала 5 бань і фасади, типові для часів гетьмана І. Мазепи. У 1809 році над брамою до церковного двору збудовано ампірну (неокласичну) дзвіницю за проектом А. Меленського. Хоча початкові п’ять бань церкви були замінені 1886 року однією банею, решта важливих елементів церкви збереглися. У середині 1930-тих років церкву було зруйновано.
Завантажити реферат