Сторінка
1

Військові мости римлян на Україні

Олег Ольжич

На трьох горбах під знаками орла Ми кладемо прямі основи міста. Видноколом утомленим лягла Навколо нього далина імлиста. О горда певність дужої руки, Набряклих м'язів радісне щеміння І дух, бадьорий, гострий і п'янкий, Розколотого долотом каміння! Зайнявся ранок, вечір зажеврів - Горить червоно понад нами порох. І ждуть жінки із стравою мужів У білих, простих і важких уборах. А в сутінках, коли пора кінчать, Коли сурма усіх спочити кличе, Ще довго на риштованнях стоять Стрункі і невгомонні будівничі. Із збірки "Рінь" (1935)

На рельєфах, що спіральним поясом обвивають Траянову колону в Римі, представлено найважливіші події, пов'язані з двома походами імператора Траяна проти даків у 101 -102 і 105-106 роках.

На одному з рельєфів колони зображено міст-віадук, який до публікації роботи українських дослідників - був загальновідомий і описувався в енциклопедіях, монографіях та статтях як міст через Дунай, збудований під час другого походу Траяна проти Дакії 105 року н.е., в околицях Дробети, на румунському Дунаї.

На рельєфі досить детально зображено п'ятипрогінний міст з мурованими пілонами, з'єднаними арковими дерев'яними фермами. Цей міст мав сполучати фортеці, що були по обидва боки річки.

Доволі скупі історичні перекази, а також руїни пілонів підтверджують існування мосту через Дунай в околицях Дробети. Однак інформація, що її подають різні джерела про параметри мосту (загальну довжину, висоту і крок пілонів, ширину дорожнього полотна, тип і спосіб виконання фундаментів), почасти розбіжна. Наприклад, ширину його - від 13 до 19 м3, на нашу думку, дослідники дуже перебільшили, оскільки стаціонарні міські римські мости були тільки 5 - 6 м завширшки. Тож навіщо було в умовах війни будувати тимчасовий міст утроє ширшим?

Не з'ясувавши основні виміри мосту, не можливо було однозначно відтворити його вигляд. Тому здебільшого покликалися на зображення мосту на рельєфі Траянової колони як на міст через Дунай. Тим часом наявна інформація про розміри будівлі не підтверджує правильності такого підходу.

Міст на рельєфі зображено дуже детально, з додержанням метричних пропорцій елементів конструкції. Немає в ньому також жодного елементу, який би суперечив законам інженерного мистецтва. Це може свідчити про те, що скульптор виконав рельєф на основі технічного рисунка, а не зі шкіца чи з пам'яті. Виходячи з цього, можна вважати, що на рельєфі цілком правильно зображено збудований у натурі міст.

Як художню довільність інтерпретації конструкції, показаної на рельєфі, можна вважати шкіц мосту, вміщений у словнику Даремберґа та Саґліо. З технічного погляду його виконано невміло. Технічно хибно зображено дерев'яну конструкцію над пілонами, окрім того, конструктивне вирішення берегової частини мосту надто довільне.

Міст Аполлодора через Дунай

Як свідчить опис Діона Кассія (155-235), міст на Дунаї мав 20 опор завширшки 60 стіп; прогони (між осями. -Я.Р.) дорівнювали 170 стопам, висота об'єкта -150 стіп. Усі виміри мосту Діон Кассій подає в стопах (1 стопа = 0,296 м). Отже, розміри мосту були такі: прогін в осях - 50,32 м; висота - 44,4 м.

Джерела подають висоту в 150 стіп (44,4 м) як висоту пілонів мосту5, однак без жодних обґрунтувань. Але, по-перше, для римських аркових мостів характерне, як правило, невелике підняття арки в замку відносно середнього рівня води6. По-друге, топографія терену в місці мостової переправи через Дунай не потребувала таких високих підпор. По-третє, найбільша глибина річки під час повеней становила близько 10 м7. Тож, гадаємо, подана Кассієм висота об'єкта означає повну його висоту - від низу фундаменту до найвищої точки порталу в'їзної брами.

Муровані пілони підтримували дерев'яні аркові ферми. Прибережну частину мосту становила цегляна будівля з арковими прогонами; при в'їзді на міст був портал. Довжина основної частини мосту (в осях крайніх пілонів) становила, за Д.Тудором, 3570 стіп (1056,72 м). За Д.Кассієм, прогони дорівнювали 170 стопам (50,32 м).

На нашу думку, дерев'яні аркові ферми спиралися на 20 вільностоячих пілонів, обличкованих кам'яними блоками, а також на два пілони, що сполучалися з цегляними береговими опорами. Отже, усього було 22 пілони при 21 прогоні. Діон Кассій зазначив тільки окремо стоячі пілони; після нього інші дослідники також подавали цю кількість.

При такому підході довжина основної частини мосту, наведена Д.Тудором, повністю узгоджується з розміром прогону, поданим Д. Кассієм: 21 х 170 стіп =3570 стіп.

За Д.Кассієм, мостовий прогін (у світлі між пілонами) становив 120 стіп (35,52 м)8. Зіставляючи розмір прогону в осях з розміром прогону у світлі між опорами, можна обрахувати товщину пілона (вздовж фасаду) - 14,8 м, що становить 50 стіп, а не 60, як пише Д.Кассій.

1858 року, коли Дунай змілів, пілони обміряли в сажнях (1 сажень = 1,728 м, або 5,84 стопи). Заміряний А. Поповичем9 прогін між пілонами (у світлі) становив 122,6 стопи (36,29 м, або 21 сажень), товщина пілонів дорівнювала 43,8 стопи (12,96 м, або 7,5 сажня), а ширина - 52,54 стопи (15,55 м, або 9 сажнів).

Порівняння обмірів пілонів з історичними описами свідчить, що ці дані стосуються тієї самої споруди:

Відмінності в розмірах легко пояснюються: адже впродовж 16 століть пілони руйнувалися і втрати матеріалу були більшими з боку, перпендикулярного до течії.

За Е.Дюпре, пілони, згідно з римською традицією будівництва стаціонарних мостів на великих річках, з боку течії мали в плані трикутну форму10. Однак форма руїн не підтверджує трикутного закінчення опор. Не виключено, що пілони з боку течії було зміцнено дерев'яними зрубами; це тим більш імовірно, що міст будували для тимчасового користування.

Міст на рельєфі Траянової колони в Римі

Зображений на рельєфі Траянової колони міст спорудили за проектом головного мостобудів-ничого тих часів - Аполлодора з Дамаска. Еллінізований сирієць, безперечно, чудовий конструктор, він перебував при імператорі в його військових походах. З деяким сумнівом можна стверджувати, що при проектуванні мостів він застосовував як основні одиниці лінійних мір стопу і подвійний крок (5 стіп).