Сторінка
3

Військові мости римлян на Україні

радіус півциркульної арки R становив половину довжини прогону (в осях) L;

базу арки становив прямий кут;

прогін між пілонами у світлі L0 визначався як розмір між точками, у яких перехрещувалася крива радіуса R з променями прямого кута;

товщина пілона дорівнювала різниці між розмірами прогону в осях і в світлі; висота арки в замку дорівнює половині товщини пілона В;

арка ділиться на парну кількість сегментів однакової довжини;

елементи, що поєднують поміст зі склепінням, розміщуються вздовж променя арки (перпендикулярно до кола);

балки нижнього склепіння арки утворюють багатокутник, описаний навкруг кола радіуса R;

усі балки склепіння мають одну довжину і в місцях поєднання розперті клинами;

аркове склепіння закріплене в конструкції пілона.

Поділ арки склепіння на парну кількість сегментів уможливлює застосування однакового вирішення конструкції в замку арки. Крім того, конструкцію склепіння утворюють з'єднані між собою арки, виконані з окремих балок, що дає змогу забезпечити потрібну ширину проїзної частини без зміни технології робіт.

Якщо прийняти такий принцип у проектуванні мостів, то можна стверджувати, що кожний міст був авторською копією типового вирішення з різницею тільки в масштабі. Незмінними елементами конструкції, незалежними від розміру прогону, були: висота поруччя й розміри кам'яних блоків пілонів. Різними могли бути також кількість прогонів і висота пілонів, що визначалися відповідно до топографії місцевості.

Якщо прийняти запропоновану вище концепцію, опрацювання принципового проектного вирішення мосту зводиться до:

1) визначення ширини річища при середньому рівні води, яка береться за відстань між осями крайніх пілонів;

2) поділу довжини цієї основної частини мосту на прогони, залежно від гідрологічних і гідравлічних умов;

3) визначення ширини помосту. Беручи викладену вище схему до уваги і маючи інформацію щодо розміру прогону дунайського мосту в осях -170 стіп, решта розмірів мосту повинна становити:

прогін пілонів у світлі - 120 стіп (24 кроки); товщина пілона - 50 стіп (10 кроків); висота арки в замку - 25 стіп (5 кроків); прогін арки - 120 стіп (24 кроки); радіус кривої арки - 85 стіп (17 кроків).

Один прогін дунайського мосту, спроектований згідно із запропо-нованою концепцією. Поділ дерев'яної арки склепіння на 8 сегментів грунтується на тому, що, по-перше, абрис такої конструкції наближається до циркульної кривої (чого не дає поділ на 4 сегменти), по-друге, вага однієї балки завдовжки близько 5 м (при перерізі, що дорівнює 1 стопі) становить 350 кг, а це дає змогу монтувати конструкції вручну. По-третє, з погляду проектування поділити кут на 8 частин досить легко (послідовним діленням навпіл).

Багато дослідників пробували реконструювати міст через Дунай. Найвідповідніша, на нашу думку, реконструкція Е.Дюпре13. А проте її недоліком є зашироківідносно ширини звичайної військової дороги перед мостом пілони, а також зависокі, якщо виходити із запропонованого принципу, арки. Крім того, поділ арки на 10 сегментів технічно невиправданий; простий поділ кута на 10 рівних частин без застосування циркуля й лінійки неможливий.

Висновки

1. Є сумнів, чи міст, зображений на рельєфі Траянової колони, відповідає мосту в околицях Дробети на Дунаї.

2. При порівнянні обох мостів (міст через Дунай відтворено на основі історичних джерел, обмірів і гіпотетичної концепції інженерного вирішення) стає очевидною принципова відмінність між ними.