Сторінка
1

Головні архітектурні споруди Києва

Старокиївський район, або Старе місто.

Пам’ятник князю Володимиру. Скульптори: В.І. Демут-Малиновський, П.К. Клодт; архітектор: К.А. Тон. Матеріал пам’ятника – бронза. Висота 4.5 метрів. Пам’ятник відлито в Петербурзі, у 1853 році. Князь Володар тримає хрест і великокнязівську шапку. На постаменті барельєф – «Хрещення Русі».

Софіївський собор. Був заснований князем Ярославом Мудрим, між 1017 і 1037 роками. Собор внесений до списку «Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО». Найцінніша мозаїка собору – «Оранта».

Пам’ятник Богдану Хмельницькому. Встановлений у 1888 році. Архітектор: М. Мікешин. Запропонував ідею створення пам’ятника – М. Юзефович.

Золоті ворота. Реставровані у 1982 році. Були головним в’їздом до міста Києва у Середньовіччі.

Андріївська церква. Була побудована у 1744 – 1767 роках. Архітектор: граф Растреллі. Архітектурний стиль: Рококо.

Софіївська площа. Відновлена 2000–го року.

Михайлівський Златоверхий собор. Споруджений у 1108 – 1113 роках, князем Святополком Ізяславовичем, онуком князя Ярослава Мудрого. Собор має 7 куполів. Ймовірно в оздобленні брав участь давньоруський майстер – Аліпій.

Пам’ятник княгині Ользі, Святим Кирилу та Мефодію, Святому Андрію первозданному. Був побудований у 1911 році, відновлений у 1996 році. Скульптор: І.П. Кавалерідзе, співавтори: Ф.П. Балавенський, Спиткін та Риков.

Київський фунікулер. Діє з 1905-го року, на Михайлівському підйомі.

Національна опера України імені Т.Г. Шевченка. Збудована 1901-го року, відновлена 1989-го року. Архітектор: В. Шретер.

Гуманітарний корпус Національного університету імені Т.Г. Шевченка - Колишня Перша Київська Гімназія.

Костьол Святого Олександра. Побудований за наказом графа Потоцького, з дозволу імператора Олександра I. Будівництво було закінчено за архітектора Ф.І. Меховича.

Майдан Незалежності. У Радянські часи сучасний Майдан Незалежності носив назву – площа Жовтневої революції. До того це місце називалося – Козине болото.

Бессарабський ринок. Бессарабський ринок, або «Бессарабка», як його називають кияни – є найцентральнішим ринком столиці.

Будинок Національної академії наук України. Будівля знаходиться на Володимирській вулиці. До революції це був пансіон графині Левашової.

Театр російської драми імені Л. Українки. Знаходиться біля Хрещатика. Відкритий у кінці XIX сторіччя. Раніше називався – театр Бергоньє.

Синагога на вулиці Ш. Руставелі. Будівля була збудована у кінці XIX сторіччя.

Європейська площа. У Радянські часи площа називалася – площею Ленінського комсомолу.

Палацова частина, або Липки

Національна філармонія України. Знаходиться на Європейській площі. Була збудована у 1882 році. Спершу будівля належала купецькому зібранню Києва. Архітектор будівлі – В.М. Ніколаєв. У 1919 році у будівлі розташовується Пролетарський будинок мистецтв, пізніше – Будинок політичної освіти, потім – клуб «Більшовик». У 1934 році будівля стає Державною філармонією. У 1937 у приміщені Держфілармонії під керуванням Н.Г. Рахліна став працювати Державний симфонічний оркестр. У роки окупації будинок був німецьким офіцерським клубом. У 1962, під час 120-ти річчя від дня народження, і 50-ти від дня смерті М.В. Лисенка Колонному залу Київської державної філармонії було присвоєно його ім’я. Остання реставрація будівлі закінчилась у 1996 році, тоді і був створений Симфонічний оркестр Державної філармонії України.

Національна парламентська бібліотека України. Була заснована у 1866 році – як публічна бібліотека Києва. До 1917 року мала більше 56 000 книг, з яких майже половина була подарована різними особами. За роки Радянської влади до 1941 року книжковий фонд становив близько 440 000 одиниць. Під час німецької окупації приміщення та фонди бібліотеки були спалені. У 1944 році бібліотека відновила свою діяльність. Вже у 1959 році фонд бібліотеки становив півмільйона примірників. Бібліотекою користується близько 25 000 чоловік. 300 бібліотек республіки користується літературою через міжбібліотечний абонемент. З 1958 року проводить міжнародний книгообмін. З 16 листопада 2000 року у приміщенні бібліотеки працює Канадсько – Український парламентський інформаційний центр.

Національний художній музей України. Був зведений архітектором В.В. Городецьким у 1899 році. Тож є одним з найстаріших в Україні. За час існування, у фондах музею було зібрано унікальну колекцію українського живопису, скульптури і графіки від XII сторіччя до сучасності. Великий внесок у розвиток музею внесли такі меценатські родини, як Терещенки та Ханенки. Спершу музей називався: «Київський художньо-промисловий і науковий музей імператора Миколи Олександровича».

Стадіон «Динамо». Носить ім’я видатного тренера В. Лобановського. Був збудований у 1934 році. Має 29 секторів і 16 873 місця. Велика реконструкція стадіону відбулась у 1980 році, під час підготовки до 22-ої олімпіади у Москві. Після реконструкції 1990-тих років стадіон став виключно футбольним, тоді звідти були забрані легкоатлетичні доріжки. І відповідно до міжнародних стандартів були встановлені індивідуальні пластикові крісла.

Петровський пішохідний міст. Був збудований у 1911 році. До революції місце розташування моста називалося – Царським садом.