Сторінка
1

Установлення причин, які породили міграційні процеси у великому місті-Мегаполісі

Постановка проблеми в загальному вигляді

Щодобова маятникова міграція за схемою “дім + робота + дім”, особливо в мегаполісах, має два джерела: мігранти-“переселенці” з близької або віддаленої агломерації та мігранти, що складаються з корінного населення. Разом, рухаючись архітектурними просторами міста, вони створюють міграційні потоки. Міграційний чинник (аспект) є одним серед багатьох больових точок сучасного мегаполісу. Звичайно, що потяг до великого міста, де є набагато більше шансів працевлаштуватися і отримувати гідну заробітну плату, належний рівень освіти, медичне обслуговування і т.п. – все це завжди спонукало і активно спонукає сьогодні людей до міграції; причому не тільки до маятникової, а й незворотної міграції з сільської місцевості та з невеликих містечок.

Міграційних переселень з розорених сіл до великих міст в історії України налічувалось багато. Проте найбільше масове міграційне переселення зареєстровано після розпаду у 1991 році СРСР, коли колгоспно-радгоспна система, як форма господарювання на селі почала давати збої – вироблену сільгосппродукцію нікуди було реалізовувати. Звідси всім відомі проблеми: безробіття, безгрошів`я і злидні. Неврегульованість міграційного натиску особливо різко проявився в містах Києві та Харкові, як найкрупніших за чисельністю населення.

Аналіз досліджень і публікацій.

Містобудівний контекст у вивченні міграції населення розкриває механізм структурної реорганізації великих міст у світі, наприклад, HAAD, Wienlich, 1984р., моделі “міста, що постійно розвивається”, та “смуг розселення”, котрі пов`язані з теорією Ф.Перу і теорії дифузії; пропозиції щодо соціально-орієнтованого підходу – у проектуванні житлових кварталів міста Й.Хобрехта та Р.Еберштадта (Німеччина, 1988р.), “Метод формування структурно-планувального каркасу території з позиції її міграційної привабливості (науково-проектне моделювання), - метод регіональної діагностики, метод планувальної таксонометрії – які розробила у своїй праці Т.Каракова [1], тощо. Проте у цих працях “міграція”, “розселення”, “міграційні процеси” і т.і., розглядаються в контексті загальної міграції по регіонах або навіть по усій державі, що ж стосується проблем, які виникають при щодобових маятникових “міграційних процесах” у межах мегаполісу, то вони вченими зовсім не ставилися до їх вирішення.

Постановка завдання

Установлення проблем щодобових маятникових “міграційних процесів” за схемою “дім + робота + дім” у межах великого міста-мегаполісу.

Щодобова міграція жителя міст проходе багатьма транспортними коридорами, які ведуть від місця проживання – дому, до місця прикладення праці – роботи.

До транспортних коридорів традиційно відносяться: вулиці, майдани, площі, перехрестя вулиць, підземні магістралі метрополітенів. Частину загального міського простору людина долає пішки. За останні 25-30 років держава не розробила регуляторів міграційних процесів в межах великого міста-мегаполісу; відсутній і механізм регулювання міграційних процесів.

В результаті такої бездіяльності люди в пошуках роботи, як гаранта захисту від соціальних потрясінь, стресів, бідності та інших соціальних хвороб самотужки (стихійно) почали створювати торгівельні точки там, де містобудівники ніколи їх не планували. Від такого безсистемного втручання пішохідні міграційні шляхи дуже звузилися; міста обросли сміттям; пістрявістю кольорового навантаження від реклами, лотків, наметів, пластикових меблів тощо. Крім того кожен господар на свій смак та розсуд виконує ландшафтний дизайн прилеглої до приватного закладу території. Безсистемність у містобудівній політиці призводе до значного погіршення міського простору, як то: звужує ширину пішохідних міграційних шляхів; забирає дорогоцінний час; від кольорової пістряви швидко втомлюється зір у пішохода. Часто сходи на ганок суттєво різняться по висоті від нормативних вимог, наприклад 100, 123, 158, 187(мм); ганочки, сходи та огорожі виходять за червону лінію забудови на 1000-2100мм; вертикальне планування тротуарного замощення має стихійно організовані сходи, пандуси збудовано з порушенням нормативних вимог. Пішоходи спотикаються, взимку – ослизають і падають. Таких негативних прикладів у містобудівній політиці сьогодення в будь-якому місті можна навести безліч. Усе це викликає роздратування і нарікання у міграційних пішоходів.

Так ось, узагальнюючи вище наведене, можна виділити декілька причин, що породили міграцію і продовжують активно на неї впливати, а також на глобальні міграційні процеси взагалі по Україні:

1. З розпадом СССР була зруйнована стабільна планова система розподілу трудових та виробничих ресурсів і це блискавично породило безробіття. Звичайно, що переважна більшість населення не змогла за такий короткий термін адаптуватися до нових, неймовірно складних умов життєдіяльності.

2. Зміна політичної та економічної орієнтації держави спонукала до різкого розвитку міграційного дрейфу населення і він став багатовекторним.

2.1. Традиційна орієнтація мігрантів в обласні центри-мегаполіси: міста Київ, Харків, Львів, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ з розорених сіл, селищ та невеликих містечок. Слід замітити, що 5 – 10% сільського населення України відразу зорієнтувалися мігрувати до Києва, Харкова та в міста-мегаполіси Російської Федерації (в основному в прикордонні з Росією області).

2.2. Орієнтація мігрантів в далеке зарубіжжя: США, Ізраїль, Канада, Бразилія, Аргентина, держави Західної Європи: Німеччина, Франція, Австрія, Польща, Чехія, Словакія та в інші держави світу.

На таке переселення була відразу зорієнтовані частина міського населення. З сіл туди поїхали одиниці на, так звані, “заробітки”.